Всіх записів:
Голосуй і переможеш!
27.10.2010
Той, хто хоче щось зробити, шукає можливості, а той, хто не хоче, – шукає виправдання. Так само і в політиці: ті, хто хочуть щось змінити в країні і реально вплинути на ситуацію, ідуть на вибори, а ті, хто не хочуть, – шукають відмовки та пояснення своєму небажанню взяти участь у голосуванні. Судячи з рівня політичної активності наших громадян, складається враження, що Україна – країна принаймні не менш заможна і благополучна, ніж Швейцарія. Адже більшість соціологічних компаній констатують, що явка на виборах до органів місцевого самоврядування 31 жовтня 2010 року не перевищить 50%, а в деяких регіонах та населених пунктах буде значно менше 50-відсоткової позначки.
Смены не будет!?
18.10.2010
Кадры решают все. Именно от качества, трудоспособности, опыта и моральных качеств работников зависит, как будет выполняться работа. От того, насколько работники ЖЕКов разбираются в системах отопления, зависит, насколько тепло будет в наших домах. Ровно настолько же от качества кадров зависит, как будет организовано управление районом, городом, областью, всей страной. Но кадры – не абстрактное понятие. Это живые люди, которые стареют, выходят на пенсию, в конце концов умирают. И ушедшие кадры надо восполнять. А следовательно нужно готовить новых работников – не менее (а желательно – более!) квалифицированных, чем их предшественники.
Імітаційна політика
11.10.2010
Що краще – бути чи здаватися? Філософи багатьох країн і епох відповідали, що краще бути. Адже реальність завжди краще, ніж вигадка, так само як справжнє завжди краще, ніж штучне. Проте в українських політиків на це питання є власна відповідь. Судячи з того, що відбувається протягом років незалежності на вітчизняній політичній арені наші обранці (а разом з ними і наші виборці) вважають, що краще здаватися. Саме через це Україна живе у штучній, вигаданій політичній реальності, де кожен грає певну роль, кожен імітує певну модель поведінки. Насправді всі ролі або вигадані, або ще гірше – скопійовані. Так, політики імітують турботу про людей, імітують свою заклопотаність проблемами країни і шляхами їх вирішення. Народ же імітує свій вплив на політику, підтримку тих або інших політичних сил, політичних ідей і передвиборчих програм. Хоче в даному випадку і політики, і народ грають вигадані ролі.
Мова: засіб спілкування чи привід для піару?
04.10.2010
Коли англійцям немає про що говорити, вони говорять про погоду. В українських політиків все приблизно так само. Коли їм немає, про що говорити громадянам, вони починають говорити про мову, НАТО і ставлення до національної історії. Щоправда ці розмови вже досить сильно набридли людям і викликають все менш жваві дискусії і все менш живий інтерес у наших громадян. Проте не перестають бути джерелом для пафосних виступів і гучних промов політиків, які, схоже, остаточно відірвалися від реальності і живуть у вигаданому світі вигаданих цінностей і проблем. Якщо більшість українців вже давно турбує тема цін на картоплю, то політиків все ще турбує питання двомовності. Тож час поставити в цьому питанні крапку, а не дратувати суспільство постійними комами.
Україна: проблеми зростання та уроки історії
26.09.2010
Обходячи розставлені граблі, ви втрачаєте безцінний досвід. А досвід, особливо соціальний, набувається переважно через проблеми і потрясіння. Українське ж суспільство постійно намагається оминути розставлені для нього „граблі” у вигляді соціально-економічних проблем, політичного протистояння, відповідальності за політичний та культурний вибір. Ми, як правило, воліємо перечекати. Прагнемо перекласти відповідальність із себе – громадян – на інших: політиків, чиновників, бізнесменів тощо. Ми хочемо, щоб проблеми (наші особисті чи всього суспільства) вирішили за нас. Тому українське суспільство постійно нарікає на негаразди – матеріальні, культурно-духовні, політичні, очікуючи „доброго царя”, який ці проблеми вирішить. Без нашої, звісно, участі.
Шлях до нормальної країни, або Що нам потрібно?
23.09.2010
Виборці створені для того, щоб мріяти. А політики – для того, щоб розбивати ці мрії. Українські виборці постійно мріють, вірять довіряють і „купуються” на солодкі слова про щасливе майбутнє. Ми хочемо покращення нашого життя ще вчора, віримо і голосуємо серцем, довіряємо реформаторам, прагнемо змін... Зрештою, український виборець мріє проголосувати і прокинутись у країні безмежного і безкінечного щастя, достатку і комфорту. Проте так не буває. Як казав Остап Бендер: „Життя диктує свої закони. Треба підкорятися”. Тож, якщо відкинути мрії і повернутися до реалій, чого ми хочемо насправді?
Після повноліття, або 19-та річниця Незалежності
18.08.2010
„Не питай, що Америка зробила для тебе. Подумай, що ти зробив для Америки!”, – так характеризував зміст американського патріотизму Джон Кеннеді. В Україні, на жаль, все навпаки. Ми ж сьогодні все частіше і все більше хочемо, щоб наша держава щось дала нам: підвищені пенсії і зарплати, соціальне забезпечення, якісну освіту, безкоштовну медицину. Ми хочемо цього від політиків на виборах, від чиновників у канцеляріях і адміністраціях, від бізнесменів і олігархів. Проте самі ми не збираємося, щось робити і самостійно щось змінювати у своїй країні. Так суспільство живе вже 19 років, постійно питаючи: що Україна зробила для нас? Хоча відповідь проста: це ми повинні зробити Україну такою, якою ми хочемо її бачити.
На землі, або Про проблеми українського села
10.08.2010
Якщо Нью-Йорк – місто контрастів, то Україна – країна парадоксів. У нас є безліч важливих проблем: бідність населення, безробіття, зростаюча дитяча безпритульність, неприродно великий розрив у доходах між найбагатшими і найбіднішими верствами суспільства, застарілі виробничі потужності підприємств, які не дають змоги гідно конкурувати на зовнішніх ринках. Перелік можна продовжувати без кінця. Все це реальні проблеми, з якими мало не щодня стикається кожен українець. Проте обговоренню у нас піддаються інші – віртуальні та надумані проблеми: „конфлікт” Заходу і Сходу, мовне питання, членство у міжнародних союзах тощо. Парадокс! Тому ми пропонуємо обговорити одну з реальних і найбільш важливих проблем сьогоднішньої України – проблему села і сільського господарства.
32 жовтня, або Що буде після місцевих виборів?
01.08.2010
32 жовтня – день, який ніколи не настане. Сьогодні, у сорокаградусну літню спеку здається, ніби місцевих виборів не буде ніколи. Принаймні, до них ще дуже далеко. Проте три місяці, які лишилися до дня проведення місцевих виборів сплинуть дуже швидко. І вже у листопаді та частина українців, яка наважиться дійти до дільниць, матиме змогу оцінити перші кроки своїх обранців у міських радах та на посадах сільських, селищних і міських голів. Зрештою, самі обранці також зіткнуться з безліччю проблем, які їм доведеться вирішувати. Тому не зайвим буде вже зараз проаналізувати, як житиме країна після місцевих виборів.
Регистрационная страна
28.07.2010
Кадры решают все. Это меткое сталинское выражение можно удачно перефразировать на новоукраинский манер: документы решают все. Даже, скорее, не документы, а бумажки. Многочисленные бумажки, собирание которых занимает у рядовых украинцев даже не часы, не дни, а недели. Причем собирать их нужно десятками для оформления любого мало-мальски значимого акта: прописки, постановки на воинский учет. Бумажки собираются по любому поводу. А на каждой бумажке нужно поставить множество подписей и печатей. Ситуация осложняется тем, что бумажку выдает один чиновник, подпись ставит второй, а печать – уже третий. В целом бумаготворчество – это характернейшая черта нашей регистрационной страны. Именно об этом мы предлагаем поговорить нашим читателям.
Анонс подій
03.02.2012
3 лютого 2012 року о 15:15 транслюватиметься інтерв’ю Володимира Литвина на телеканалі «Рада»
Топ - новина
В.Литвин: «Треба з усією серйозністю поставитися до аналізу і реалізації рекомендацій ПАРЄ»
03.02.2012
Голова Верховної Ради України, Голова Народної Партії Володимир Литвин закликає відповідально поставитися до аналізу і реалізації рекомендацій, які містяться у резолюції Парламентської Асамблеї Ради Європи. Про це він сказав у четвер, 2 лютого, в інтерв’ю «5 каналу». Зокрема В.Литвин зауважив, що якщо окрім обговорення українська сторона нічого не робитиме для реалізації вимог ПАРЄ, то можна прогнозувати можливість застосування санкцій проти України.
Анонс подій
3 лютого 2012 року о 15:15 транслюватиметься інтерв’ю Володимира Литвина на телеканалі «Рада»
03.02.2012
У п’ятницю, 3 лютого 2012 року, о 15:15 транслюватиметься інтерв’ю Голови Верховної Ради України, Голови Народної Партії Володимира Литвина на телеканалі «Рада» (повтор програми відбудеться 4 лютого о 10:00, о 15:00; 5 лютого о 08:30, о 17:00).
3 лютого 2012 року о 13:10 транслюватиметься інтерв’ю Володимира Литвина на Першому каналі Українського радіо
03.02.2012
У п’ятницю, 3 лютого 2012 року, о 13:10 транслюватиметься інтерв’ю Голови Верховної Ради України, Голови Народної Партії Володимира Литвина у програмі «Український вимір» на Першому каналі Українського радіо.
