Завдяки сприянню вихідців із Житомирщини – Голови Верховної Ради України Володимира Михайловича Литвина та народного депутата України, голови Житомирської регіональної організації Народної Партії Миколи Миколайовича Рудченка щорічно для регіону в держбюджеті передбачаються додаткові кошти на ті чи інші соціально значущі об’єкти. Так, за останні роки ці додаткові фінансові надходження дали можливість добудувати приміщення школи у Ємільчиному, спорудити нове сучасне приміщення школи в Новограді-Волинському, реконструювати корпуси міських лікарень у Бердичеві та Коростені, а також поліклініки в Червоноармійську. Було спрямовано 1 млн гривень на знезалізнення води в місті Бердичеві, мільйонні кошти на газопровід у Коростенському та Малинському районах, на розширення дитячої лікарні в м. Житомирі, на загальноосвітній заклад у Першотравенську Баранівського району, на завершення будівництва дитсадка в Кодні Житомирського району, на реконструкцію дитсадка в Народичах, на реконструкцію приміщення молочної кухні в м. Олевську, на добудову одного з господарських приміщень школи в с. Заріччя Ружинського району. Щоб перерахувати всі об’єкти, які запрацювали, а до цього роками перебували в занедбаному стані та чекали розуму і рук людей, що вдихнуть у них життя і спрямують на користь територіальних громад, не вистачить і газетної шпальти. Прізвища цих людей Литвин та Рудченко. Як бачимо, географія фінансових надходжень, які їм вдалося спрямувати на Житомирщину, досить широка і присутні вони в кожному районі області. Додаткове фінансування, а це десятки мільйонів гривень, надходить упродовж усіх років, відколи народники працюють у парламенті. Не буде винятком і наступний, 2012, бюджетний рік. Але про це пізніше, бо поки що не прийнято бюджет.

А потреба в цій публікації викликана тим, що час від часу в пресі з’являються матеріали, у яких деякі політики-«правдолюби» звинувачують народників Володимира Литвина та Миколу Рудченка у тому, що начебто вони за рахунок державних коштів хочуть отримати підтримку у Новоград-Волинському та Малинському округах на наступних парламентських виборах. Звісно, критикувати і звинувачувати значно легше, ніж зробити добру справу, допомогти людям. Але ці звинувачення безпідставні. В.Литвин та М.Рудченко допомагають усім районам Житомирщини, і не лише перед виборами, а з першого дня своєї роботи в раді. Чи є злий умисел у тому, що обидва допомагають своїй малій Батьківщині, тій землі, яка їх народила? Неодноразово Володимир Михайлович зазначав, що допоміг у своєму рідному селі збудувати сучасну школу, але його діти не будуть у ній навчатися. Там за його сприяння споруджено церкву, прокладено газопровід, дороги, відновлено інфраструктуру… Хіба він це робив для себе? Родина Миколи Рудченка живе в Житомирі, а скільки він зробив для Малинщини? Те, що ці двоє людей не поривають зв’язків із земляками, це факт, але який зиск вони від того мають? Ніякого! І це теж факт.

А щодо коштів, щоб їх випрохати для людей, потрібно оббити не один поріг, стукати не в одні двері, а потім потрібно ще й докласти зусиль, щоб їх у відповідні терміни освоїли на місцях. Що стосується Миколи Рудченка, то він особисто контролює ще й використання коштів. Ось днями нардеп  побував на будівництві лікарні в Чоповичах. Виявилося, що такий «цінний» будівельний матеріал, як пісок туди везуть аж із Житомира. Яка ж собівартість цього піску? Звичайно, Микола Миколайович обурився такою безгосподарністю і тут же вирішив дану проблему, аби державні гроші на Малинщині не закопували в житомирський пісок.

Висновок напрошується такий: того, хто нічого не робить, нема за що критикувати і в чому звинувачувати. А якщо людина вболіває за справу, хоче якнайкраще її зробити, обов’язково знайдуться ті, хто вбачає в цьому якусь вигоду чи зиск.

Алла Шевчук,

Житомирська обл.