Найбільше зло від так званих реформаторів - їх вперте небажання бачити ЛЮДИНУ з усім її внутрішнім світом, болем, стражданнями, радощами й сподіваннями. 
Навіть сьогодні, після 28 років «реформ», вони вперто лякають нас гіпотетичною загибеллю держави, навіть не згадуючи про вимираючу (в прямому й переносному сенсі) ЛЮДИНУ. Нав´язаний ззовні вульгарно-меркантильний підхід до соціально-економічних процесів намагається дати всьому матеріальну ЦІНУ. При цьому просто ігнорується очевидне: все, що набуває ЦІНУ, втрачає ЦІННІСТЬ. Позбавлена етичної складової економіка, держава чи будь-яка етнічна спільнота швидко вироджується й вимирає.
Чи залишилися в недобитих реформами украінців свої цінності? Які вони? Чи відповідають вони масштабам тих завдань і викликів, що стоять перед Україною?

Про це розпитував доктора філософії Olena Skomoroshchenko: https://i-ua.tv/programs/tochka-zoru/25204-pro-rizni-rivni-elit-i-ukrainske-suspilstvo