Розсилка

підписатися

RSS-стрічка новин з сайту

Наші партнери
Тижневик "Народна"
Сергій Дацюк: ми не можемо просто повернути Донбас і пробачити

11.05.2019

Україна знаходиться вже 5 років у стані війни. Експерт Українського інституту майбутнього Ігар Тишкевіч у коментарі для Радіо Свобода зазначив, що за цей час на Донбасі створюється місцева ідентичність, свій пантеон героїв та своя ідеологія. Що Україні робити із такою «спадщиною» після повернення територій, i-ua.tv запитав у філософа Сергія Дацюка.

– Що, на Вашу думку, слід робити з регіональною ідентичністю, яка формується на окупованому Донбасі за 5 років війни? Існує думка, ніби там вибудувалася певна система цінностей зі своїми героями. 

– Ми не знаємо, що формується на окупованому Донбасі. Проводити дослідження настроїв мешканців псевдоресбулік небезпечно. Звісно, можна поставити умовний знак дорівнює між сучасним Донбасом і Чечнею часів війни із її заниженою соціальною відповідальністю та зруйнованим порядком. Але це буде лише приблизним уявленням, а не оцінкою на підставі досліджень.

Про настрої на Донбасі треба говорити з обережністю, бо є таке явище як прихована ідентичність. Тобто, люди змушені себе публічно ідентифікувати з одними речами, цінностями та явищами, але реально вони сприймають світ по-інакшому. Яскравим прикладом такої країни є Росія. Там не можна публічно висловлювати свої думки, бо тебе можуть назвати п'ятою колоною, а в результаті, навіть почати переслідувати

– Але рано, чи пізно Донбас повернеться в Україну ...

– Чекайте, це неправильна постановка питання. Донбас в Україну не повернеться. Він не є суб'єктом. Або ми самі його повернемо, або його поверне в Україну Росія. Сам він не зможе. Зрозумійте, ситуація знаходиться не на рівні: «Ой, ми помилилися, а тому переглянули свою думку. Давайте повернемося назад». Так не буває.

Наголошую ще раз: Донбас не є суб'єктним і ніколи таким не був. Він може думати все, що завгодно, але рішення повертатися, чи не повертатися в Україну він не приймає. Він – об'єкт. Питання полягає в тому, хто це зробить: Росія, чи ми. 

– Але коли його повернуть, потрібно шукати точки дотику з його мешканцями з приводу спільного майбутнього.

– Знову ж таки, все залежить від того, на яких умовах він повертатиметься. Звісно, краще, якби це зробила Україна. Але я ніякі точки дотику з ними шукати не збираюся. Якщо ці люди хочуть жити в Україні, то точки дотику – Конституція та закони. Інших не дано. Якщо хтось має іншу позицію, будь ласка: валіза – вокзал – Росія. Я не хоч ні з ким обговорювати і шукати компроміси. Бо їх у цьому контексті бути не може. Ми ж не будемо брати частину території і змінювати під неї законодавство?

– Так, бо це – повний абсурд.

– Отож, треба думати у яких формах повертати. І взагалі, що означає повернення і скільки воно займе років? Як варіант, можна зробити український протекторат і поступово вимикати російські канали, просуваючи наше бачення, підходи і законодавство. Ви ж розумієте, що стільки років кремлівської пропаганди марно минути не може. Також потрібно провести розслідування. Дати відповіді на питання: «Хто чинив проти України злочини?». Ми ж не можемо просто повернути і пробачити. Так не буває. 

http://i-ua.tv/index.php?newsid=14809

Топ - новина
ДО «ФОРМУЛИ МИРУ»

02.10.2019

Замість криків про зраду і звинувачень треба зайнятись випрацюванням документів (законів) і практичних заходів з реалізації того, що допоможе зціленню України

Публікації
Правда, яку не кажуть людям

02.11.2019 

Україна, як Система, має продукувати "умови для максимальної самореалізації та задоволення матеріальних та духовних потреб кожного та умови для гідного життя всіх своїх громадян".