Серед кандидатів у Президенти більш-менш реальних претендентів на президентство – одиниці. Усіх інших можна поділити на групи:

1. Спаринг-партнери основних кандидатів, за яких, скоріше за все, «важковаговики» робитимуть відповідні застави в 2,5 млн грн, щоб отримати їх квоти у виборчих комісіях з метою необхідного контролю за ними. Зрозуміло, що за це технічні кандидати розраховують на отримання відповідних преференцій.

2. Ті, хто, дивлячись на те, як сьогодні потрапляють у владу, стають, скажімо, міністрами чи губернаторами, вважають, що їм можна замахнутися відразу на президентство, адже вони розумніші за тих, хто взявся визначати долю країни.