1. Щодо біометричних паспортів.

Конфлікт бізнес-інтересів, який має місце у Верховній Раді стосовно закону, що впроваджує біометричні паспорти, зповільнює євроінтеграційні процеси усієї держави. Цей факт ще раз доводить, що в інтереси нинішніх еліт не співпадають із інтересами народу, а більшість народних обранців виконують або лоббістські, або функції статистів у долі держави. „Прийняття відповідного закону про біометричні паспорти дозволило б Україні завершити черговий етап підготовки до лібералізації візового режиму з Європейським Союзом. Величезні інтереси отримати підряди на проведення відповідної роботи, а саме, друкувати бланки суворої звітності, і не тільки паспорта, а й водійські посвідчення, та інше. Ви ж прекрасно розумієте, що це колосальні кошти, причому з держбюджету. І це перша і ключова причина, яка поки що гальмує ухвалення відповідного рішення”, – наголосив Голова Верховної Ради України, лідер Народної Партії Володимир Литвин.

2. Щодо питання боротьби із незаконною імміграцією.

Останнім часом Україна перетворилася із транзитної країни для мігрантів з Азії та Африки на шляху до країн Європи на країну призначення. Це означає, що законодавство у цьому напрямі потрібно усіляко вдосконалювати і досвід Європи у цьому питанні – найбільш важливий для нашої держави. Варто пам'ятати, що налагодження внутрішніх міграційних аспектів сприятиме швидшому поступу на шляху євроінтеграції. „Залишився стереотип, 10 років, 8 років, навіть 7 років тому, всі казали,що Україна - це не країна призначення для мігрантів - це є транзитна країна, і всі тільки думають використати територію України, бо в нас прозорий кордон з Росією, і тут, оскільки ми є сусідом ЄС, то вони через нашу територію хотіли винятково транзит. Насправді більшість, сьогодні міграційних потоків осідають сьогодні в Україні. І це не зважаючи на те, що в нас, кажуть, неможливо жити і некомфортно - для них, жити достатньо комфортно”, – впевнений заступник Голови Народної Партії, заступник Голови депутатської фракції Народної Партії у Верховній Раді України Олег Зарубінський.

3.Стосовно змін до Конституції.

Однією з причин невдачі попередніх спроб змінити Конституцію є те, що її намагалися виправити під кон'юнктуру поточного політичного моменту. Тоді як в основу майбутніх змін до Конституції має стати прагнення до оновлення суспільного договору як фундаменту для нового поступу держави. „Оновлена Конституція повинна стати результатом компромісу, новим суспільним договором, в якому, серед іншого, буде врахована культурно-історична специфіка окремих регіонів країни, зроблено черговий крок на шляху демократизації суспільства через розширення участі громадян в управлінні державними справами. Децентралізація, розширення повноважень місцевого самоврядування, відповідальності місцевої влади за розширення їх повноважень, створення ефективної судової системи, відповідальної перед законом - такий, на мій погляд, повинна бути повістка конституційного процесу. У цьому контексті можна вітати проголошене Президентом України намір про необхідність реформи влади. В процесі роботи над новою редакцією Основного Закону потрібно відповісти на ключове конституційне питання: яку державу ми хочемо побудувати, яким буде його пристрій, форма правління, політичний режим. І вже виходячи з цього, вибудовувати архітектуру державної системи”, – підкреслив заступник Голови Народної Партії, депутат фракції Народної Партії у Верховній Раді України Сергій Гриневецький.

4. Про ринок зерна.

У цьому році ціни на зерно можуть зрости на 15-20% зважаючи на рекордну за останні роки варітість на продуктових біржах світу, зокрема – на Чиказькій біржі. Відтак, український ринок зернових повинен реагувати відповідно. Це не означає, що держава повинна втручатися у цінову політику зернотрейдерів, однак повинна забезпечити сталі ціни на внутрішньому ринку. Для цього потрібно зробити в необхідних кількостях державні закупівлі зерна. „Хотілося б, щоб держава не влаштувала ніяких перепон,мається на увазі введення якихось обмежень, квотування. Тому що ринок боляче реагує на перепони, коли вони виникають. Світові тенденції щодо високих цін на зерно дозволять українським аграріям отримати більше прибутку. Тим більше, цього року в Україні буде менший урожай, ніж торік і позаторік через природно-кліматичні умови. Тому я сподіваюся, що аграрії компенсують недобір урожаю вищими цінами. Але держава, а втому числі і Верховна Рада, повинна все зробити для того, щоб аграрії не відчули якогось тиску, а, навпаки, допомогу. І Кабінет Міністрів і Міністерство аграрної політики повинні посприяти сільгоспвиробникам продати свою продукцію”, – заявив депутат фракції Народної Партії у Верховній Раді України Сергій Терещук.