1. Щодо мовних баталій.

„Мовне” питання розбурхало пристрасті не тільки в Україні, але й за її межами. Ескалація даного питання зумовила чергову парламентську кризу, загрожує суверенітету країни, спровокувала протести громадян. Політикам – як провладним силам, так і опозиційним – варто зупинитися у своїх передвиборчих прагненнях сподобатись виборцям. А на „мовне” питання слід накласти табу: адже дуже небезпечно використовувати такі делікатні теми у передвиборчій пропаганді. „Треба розуміти, що голосування за цей законопроект - це не особисте рішення. Необхідно зупинитися у намаганні використати цю ситуацію для покращення чийогось передвиборчого іміджу. Табу треба поставити зліва, справа і в центрі. Треба створювати погоджувальну комісію, яка має право про це говорити. А не з двох хлопців, які знайшлися і колотять всю країну. Я застерігаю від радикальних закликів, бо це може розцінюватися як замах на конституційний лад. А проба сили може спровокувати владу на непередбачувані дії”, – наголосив Голова Верховної Ради України, лідер Народної Партії Володимир Литвин.

2. Про компенсації селянам у разі втрати врожаю.

Державі потрібно подбати про тих селян та сільськогосподарські підприємства, які час від часу зазнають збитків у разі несприятливих погодних умов. Уряд має компенсувати можливі втрати та допомогти селянам в таких непередбачуваних ситуаціях. Адже від цього залежитиме подальший рівень та темп зростання сільськогосподарської галузі. „Незважаючи на стрімкий розвиток сільського господарства нашої країни, врожайність сільськогосподарських культур за своїм рівнем значно нижче, ніж у розвинених країнах світу. Нерідко причиною ризику для галузі є саме негативний вплив несприятливих погодних умов та недостатня державна підтримка. І саме проблема ризиків, пов'язаних зі збитком від природних, зокрема, несприятливих умов, на сьогодні є вкрай актуальною і потребує значної уваги та обов'язкової державної підтримки. Тому з метою недопущення кризової ситуації в розвитку сільського господарства країни потрібно вжити рішучих заходів щодо державної підтримки сільськогосподарських виробників країни шляхом виплати компенсації втрат сільським господарствам, які зазнали збитків внаслідок несприятливих погодних умов”, – підкреслив заступник Голови Народної Партії, Голова депутатської фракції Народної Партії у Верховній Раді України Ігор Шаров.

3. Щодо боротьби із фактами дискримінації осіб літнього й похилого віку.

Роботодавця, який відмовляє у працевлаштуванні людям передпенсійного та пенсійного віку, потрібно притягати до відповідальності. Утім, ліквідувати „віковий ценз” при прийнятті на роботу – не єдина мета: йдеться також про гарантії прав літніх людей і людей похилого віку в політичній та економічній сферах. Потрібно змінити сам принцип ставлення до людей стршого віку: адже літній людині важливо не тільки забезпечити себе гідною старістю, але й пердати досвід, надбанний роками праці. Суспільство повинно чітко зрозуміти цю тезу і змінити своє ставлення до даної проблеми. „Україна - не перша держава, яка вирішила боротися з дискримінацією літніх людей і людей похилого віку. Таке явище є навіть у найрозвиненіших європейських країнах. Європейці та американці дуже активно борються проти таких проявів. Роки – це не тягар, а мудрість і досвід. Молодому поколінню потрібно про це пам'ятати і ставитися до старших людей як до рівноцінних членів суспільства. Літні люди та люди похилого віку в Україні потребують не лише покращення матеріального становища, а й гарантій морально-психологічного комфорту в суспільстві. Більш того, якщо молоде покоління гідно ставитиметься до старшого, то, відповідно, й старші не звинувачуватимуть молодь у віковій дискримінації. Це, у свою чергу, поступово приведе до зменшення соціальної напруженості в суспільстві”, – заступник Голови Народної Партії, заступник Голови депутатської фракції Народної Партії у Верховній Раді України Олег Зарубінський.

4. Про напрямки реформування галузі сільського господарства.

Нинішня влада повинна оголосити наступні роки роками розвитку села та сільських територій і вкласти туди гроші з таким само ентузіазмом, як ми вкладали в „Євро-2012”. Для цього потрібна значна фінансова підтримка соціального розвитку сільських територій, інфраструктури, програм зайнятості сільського населення, стимулювання сімейних і фермерських господарств, обслуговуючих кооперативів. Саме із цих кроків потрібно розпочинати реальне реформування сільського господарства. Більш того, необхідно створити чітку та зрозумілу систему оподаткування сільськогосподарських підприємств та окремих фермерів. Це б дозволило і ефективно і незбитково вести господарство, створило б нові робочі місця, з'явилися б реальні кошти для розвитку самого села. „Вважаю, пріоритетом має стати будівництво доріг і ліній зв'язку. Без розвиненої інфраструктури та можливості швидко дістатися центральної лікарні чи школи село занепадає й дуже швидко зникає з карти України. Якщо порівнювати нашу країну з деревом, то втрата одного населеного пункту - ніби засихання одного корінця, яке ослаблює всю основу дерева, весь наш фундамент. Стосовно можливих інструментів розвитку села хочу нагадати, що в нас 75 великих агрохолдингів мають у власності близько 20 відсотків української землі. Що вони роблять? Садять на потужну техніку кількох механізаторів, які обробляють тисячі гектарів землі. Тим самим знищують ферми, овочівництво, садівництво, адже все те, що потребує робочих рук, стало майже незатребуваним. Нині люди на селі не мають роботи, щоб заробити навіть на пенсію. Тому я запровадила б кілька категорій податкового навантаження. Для платників податків із великою зайнятістю населення залишити фіксований податок на землю на нинішньому рівні. А там, де на сто тисячах гектарів зайнята якась сотня людей, фіксований платіж має збільшитися для наповнення Пенсійного фонду. Люди, які проживають на території, де працюють агрохолдинги, не винні, що їх позбавили роботи, й усе, що їм залишається тепер, - це вести підсобне господарство. Звичайно, майбутнє за великотоварним виробництвом, як у рослинництві, так і в тваринництві. Проте тут слід враховувати особливості розвитку всіх регіонів України”, – впевнена заступник Голови Народної Партії, народний депутат фракції Народної Партії у Верховній Раді України Катерина Ващук.