Упродовж першого кварталу нинішнього року споживчі ціни на Полтавщині зросли на 3 %. Принаймні таку цифру дає офіційна статистика, а от полтавці за таким стрімким зростанням цін відсоток подорожчання вирахувати навряд чи здатні: ціна так часто міняється, що навіть запам'ятовувати що по чім – справа марна. Офіційно ж ціни зросли у сфері транспорту, житлово-комунальній галузі та на продукти харчування, які сьогодні у споживчому кошику займають (знову ж таки, за офіційною версією) близько 60 відсотків. У більшості з нас враження таке, що проїдаємо все, що заробили...

Нині, за даними Полтавської обласної державної адміністрації, мешканці області увійшли  в другий етап економічних реформ, головним завданням якого є стабільне і динамічне зростання економіки регіону, послідовне підвищення рівня і якості життя населення. До речі, підсумки соціально-економічного розвитку у першому кварталі справді свідчать про те, що, отримавши додатковий імпульс зростання, базові сектори економіки досягли конкретних позитивних зрушень. Найбільш системно та збалансовано нарощують обсяги виробництва металургія, хімічна, деревообробна промисловість, виробництво неметалевої мінеральної продукції, машинобудування. Втримання зазначеного темпу приросту до кінця зазначеного року означатиме вихід важкої промисловості на докризовий обсяг виробництва, а деякі експорторієнтовані галузі вже його досягли та навіть перевищили – хімічна, металургійна, машинобудування.

Утім, не обійшлося і без ложки дьогтю. Хоча яка там ложка – бочка, і не у медові – у пальному... Справді, стрімкий ріст цін на нафту став одним із головних чинників падіння виробництва у нафтопереробній промисловості. За три місяці поточного року ВАТ "Укртатнафта" переробило на 126 тис. тонн менше сировини, ніж у першому кварталі попереднього року (маємо падіння близько 14 %). Поряд із постійним скороченням видобутку власної сировини, нафтопереробна галузь потерпає і від зростання імпорту готових нафтопродуктів, до яких не застосовується ввізне мито. Утім, як би там не було, але вже набули чинності зміни до Податкового кодексу, якими тимчасово (до 31 липня нинішнього року) знижено на 50 євро за тонну ставки на всі види моторних бензинів. Саме це має призвести до зниження вартості бензину вітчизняного виробництва в середньому на 500 грн за тонну.

Галузь, де обсяги виробництва зросли, – сільське господарство. Сталося це завдяки високим темпам нарощення поголів'я тварин у сільгосппідприємствах. Що ж до конкретики, то м'яса полтавські селяни виробили на 36 % більше, молока – на 7,5 %, яєць – на 10 %. Високі позиції, досягнуті минулоріч, зуміла втримати і будівельна галузь – таких робіт  підприємства Полтавщини виконали більш ніж на півмільярда гривень.

Сприятливе підґрунтя та надійні перспективи для подальшого економічного зростання забезпечує Полтавщині суттєве пожвавлення фінансових операцій, до речі, в усіх сферах економічної діяльності. Наприклад, саме у першому кварталі нинішнього року забезпечено приріст збору податків майже у всіх провідних галузях, зокрема, у промисловості на 67 %, будівництві на 60%, сільському господарстві на 23 %, торгівлі – майже вдвічі!

Отож виробнича сфера розвивається, фінансовий сектор економіки оздоровлюється. Як наслідок – мають зростати доходи населення. За даними офіційної статистики начебто так і є: за останні три місяці середньомісячна заробітна плата середньостатистичного жителя Полтавської області зросла на 21 %, а реальна на 12,5 %. Та й обіг роздрібної торгівлі останнім часом збільшився на 12,4 %, а це свідчить про досить високу купівельну спроможність населення. Тим часом проблемою залишається заборгованість із виплат заробітної плати (понад 24 млн грн). У нинішньому році її вдалося скоротити на 7 %, а на економічно активних підприємствах борги скоротили на третину.

Та чи не найголовніший чинник для полтавців –  формування цінової політики на споживчому ринку, яка б, з одного боку, стимулювала розвиток цього ринку, створювала нормальні умови для суб’єктів підприємницької діяльності, а з іншого – забезпечувала широкий асортимент високоякісних продуктів харчування за доступними цінами. І як би там не було, це на Полтавщині вдавалося – чого варті лише ярмарки вихідного дня, де значно дешевше, ніж у супермаркеті чи, скажімо, на ринках, що функціонують постійно, мешканці області купували свіжі продукти прямо від виробника!

Зрештою, подолати кризові явища та стабілізувати виробництво – справа непроста. Та буде виробництво – будуть і зарплати, а відтак, зростатиме наш з вами добробут.

Поки що ж кожен з нас вирішує окремо (з огляду на особисту кишеню) є у нас криза чи немає, й антикризові заходи кожен вживає свої. І так хочеться вірити, що скоро все налагодиться, що купуватимемо у магазині те, чого хочеться, а не те, на що вистачає грошей. Та аби сподівання на краще виправдалися, готуватися треба до гіршого.

Утім, кому з нас до цього звикати?

І.Філоненко

(Полтава)