Всесвітня історія – це не лише плеяда імен, ланцюг подій, дат. Це велике надбання всіх епох в центрі яких завжди знаходилася людина. Це великий підручник уроків і помилок, знання про які дозволяють новим поколінням вчитися жити, розвиватися, протистояти часу. Літописи, які вона залишила нащадкам, сповіщають не лише про чисельні перемоги, подвиги і поразки, культурні надбання і наукові винаходи. Вони не дають забути і про одного з найбезжаліснішиих, найстрашніших «ворогів» в історії людства, якому корилися переможці і переможені, царі і звичайні люди. Його не долали ані зброя, ані молитва. Протягом століть він знову і знову, у нових образах підіймав свою спотворену голову, щоб захопити нові міста, держави, континенти. Ім’я йому – епідемії. Чума, холера, віспа… З кожним століттям їх кількість зростає, набуває нових форм, отримує нові назви та наслідки. І в наш науково-продвинутий час людство гине від їх страшних нащадків: грипу, туберкульозу... І поки що, нажаль, програє битву СНІДу. Сьогодні на Чернігівщині це питання стоїть гостро і ми маємо усвідомлювати в якому небезпечному світі живемо, ми повинні якомога більше про це говорити, щоб знати ворога в обличчя. Це тема не однієї розмови і наша перша зустріч із головним лікарем Чернігівського обласного Центру профілактики і боротьби (ЦПБ) зі СНІДом Миколою Дейкуном відбулася ще навесні. Тоді він розповідав про діяльність центру, який очолює (даний матеріал можна знайти на офіційному сайті Народної Партії

http://narodna.org.ua/news.php?AYear=2010&AMonth=3&ADay=23&ArticleID=9897&). Сьогодні ми продовжуємо розмову і тема цієї зустрічі – СНІД: детально про головне.

ДОВІДКА

Микола Петрович Дейкун Народився 05.08.1954 року в с. Савенці Срібнянського району. Працював завідувачем фельдшерсько-акушерського пункту в с. Іванківці Срібнянського району, лікарем-інфекціоністом Коропської ЦРЛ, де був заступником головного лікаря. З 1994 по 2003 роки працював головним лікарем Чернігівської міської лікарні №4. З 2003 р. до поч.2009 р. – начальником управлянні охорони здоров’я Чернігівської ОДА. Кандидат медичних наук. Для реалізації своїх принципів займається політичною діяльністю: 1990-2002 рр. – депутат Чернігівської міської ради; 2002-2006 рр. – депутат Чернігівської обласної ради. Заступник голови обласної організації Народної Партії (Блок Литвина).

- Миколо Петровичу, під час нашої минулої зустрічі ви вже розповідали про діяльність обласного центру, який очолюєте. Цього разу хотілося б дізнатися більш детально про ту хворобу, з якою працівники ЦПБ ведуть, як то кажуть, «незримый бой». Отже, всі, начебто, знають про цю хворобу, але поясніть, будь-ласка, ще раз, що таке ВІЛ, що таке СНІД?

- ВІЛ-інфекція – інфекційна хвороба, яка розвивається в результаті багаторічного знаходження в клітинах людини вірусу імунодефіциту людини (ВІЛ) і характеризується повільним пошкодженням імунної (захисної) системи, що приводить до СНІДу (Синдрому Набутого Імунодефіциту). Особливістю вірусу імунодефіциту людини є проникнення його в клітини імунної системи і їхнє пошкодження, що приводить до руйнування всієї імунної системи.

СНІД - це заключна стадія ВІЛ-інфекції, коли імунна система людини не може протистояти інфекційним та раковим захворюванням, що приводить до смерті ВІЛ-інфікованої людини.

ВІЛ-інфіковані люди живуть роками без будь-яких ознак хвороби. Вони можуть виглядати та почуватися здоровими, але, незважаючи на це, здатні передавати вірус іншим. Вірус імунодефіциту поступово розмножується в клітинах організму і, зрештою, знищує можливість людини боротися проти будь-якої інфекції, вбиваючи захисні клітини крові, що є частиною імунної (захисної) системи. Якщо людина ВІЛ-інфікована, це ще не означає, що в неї відразу розвинеться СНІД. Клінічні ознаки СНІДу виявляються через кілька місяців або років після зараження. До недавнього часу у ВІЛ-інфікованих пацієнтів розвиток опортуністичних інфекцій приводив до смерті. Зараз, завдяки застосуванню високоактивних антиретровірусних препаратів та попередженню поширення цих інфекцій вдалося продовжити тривалість життя.

- А якими шляхами передається ВІЛ-інфекція?

- ВІЛ може передаватися трьома шляхами:

- статевим шляхом;

- від матері до дитини (під час вагітності, пологів, годування груддю);

- парентеральним шляхом (при використанні нестерильних шприців, голок для ін’єкцій, під час введення наркотиків; використанні нестерильних лез, ножів та іншого інструментарію, що проколює чи ріже шкіру; при переливання крові чи її компонентів, трансплантації донорських органів, клітин, тканин тощо від ВІЛ-позитивних донорів).

- А як уберегтися від зараження?  Це найважливіше питання нашого інтерв’ю.

- Уберегтися надзвичайно просто.

По-перше. Всі люди повинні бути свідомими і розбірливими у своїх статевих стосунках. Слід не допускати незахищених статевих стосунків. Надійним засобом попередження передачі ВІЛ-інфекції статевим шляхом є презерватив. Надзвичайно важливою для попередження розповсюдження ВІЛ-інфекції є не лишу свідомість, а й відповідальність перед оточенням. Наприклад, користування презервативом ВІЛ-інфікованих осіб при статевих стосунках, а також використання презервативів жінками комерційного сексу при наданні сексуальних послуг, що дасть змогу попередити інфікування як самої жінки так і її клієнта. Важливим також є використання презервативів чоловіками, що живуть статевим життям з чоловіками. Як бачите так просто попередити передачу ВІЛ-інфекції статевим шляхом.

По-друге. Попередити передачу ВІЛ-інфекції від матері до дитини також дуже просто. Для цього необхідно кожній жінці, яка планує або хоче народити дитину, своєчасно стати на диспансерний облік і протягом вагітності двічі обстежитись на наявність в організмі ВІЛ. В разі його виявлення, слід чітко виконувати рекомендації лікарів щодо себе і до дитини і все буде добре. Сучасні медичні технології гарантують, при зацікавленості всіх сторін 100 відсотковий успіх.

По-третє. Щодо парентерального шляху передачі, найбільшу загрозу для розповсюдження ВІЛ-інфекції тут представляють споживачі ін’єкційних наркотиків. Рекомендація одна – користуватися індивідуальним шприцом. На даний час в області, за сприяння урядових та громадських організацій, організовані пункти обміну шприців і цим треба користуватися споживачам ін’єкційних наркотиків.

Щодо передачі ВІЛ-інфекції при наданні медичної допомоги, переливання крові чи її компонентів, трансплантації донорських органів, клітин, тканин – вірогідність дуже мала і наближена до нуля. Цей фактор, у формуванні епідемічної ситуації, не має ніякого значення. Сучасні медичні технології дають майже 100% гарантії.

- Пане Миколо, лікарі дуже часто згадують про антиретровірусну терапію. Поясніть, будь ласка, що це.

- Це курс прийому препаратів, які перешкоджають подальшому ураженню імунної системи людини вірусом і вживаються за певною схемою.

- А хто розробляє схему, за яким принципом? І за чий рахунок проводиться АРТ-терапія?

- Схему розробляють наші лікарі відповідно до симптоматичних показників кожного окремого хворого. Терапія проводиться за державний кошт. Це становить 4-12 тис. грн. на одну людину за рік. Минулого року було виділено коштів на лікування 170 пацієнтів, на 2011-2012 роки передбачаємо довести їх кількість до 400 осіб. Але тут постає одна проблема – проблема свідомості громадян. Значна кількість хворих не квапляться розпочинати курс АРТ-терапії за власним бажанням. Нам доводиться докладати зусиль, щоб умовити їх почати лікування. Особливо тут пече ситуація щодо відповідальності ВІЛ-інфекованих батьків, чиї діти мають проходити лікування. Додам, що якщо лікування розпочато, слід чітко дотримуватися тієї схеми, яку розробили лікарі. У випадку, коли хворий припиняє  приймати ліки протягом 1-2 днів – схема руйнується, стає не результативною і слід розробляти вже зовсім іншу схему. А на це знову потрібен час, протягом якого ми можемо втратити людину. Прикро, що через байдужість пацієнтів зусилля, які докладають спеціалісти, витрачаються даремно, а також даремно витрачаються бюджетні кошти.

- Скільки на даний момент зареєстровано в області хворих і який з районів найбільш уражений?

- Ситуація із захворюваністю на ВІЛ-інфекцію в Україні та області залишається складною. Показники захворюваності, поширеності, смертності щорічно зростають. Ті цифри, які називає офіційна статистика, тільки вершина айсбергу. В середньому на 100 чоловік дорослого населення області припадає 1 ВІЛ-інфікований. Станом на 01.07.2010 під медичним наглядом в області перебуває 2129 ВІЛ-інфікованих (поширеність 191,3 на 100 тис. населення, по Україні – 209,4 на 100 тис. населення) з них 222 осіб, хворих на СНІД (поширеність 20,0 на 100 тис. населення, по Україні – 24,2 на 100 тис. населення). Найвищі показники поширеності ВІЛ-інфекції у м. Прилуки (331,5 на 100 тис. населення) та м. Чернігів (256,8 на 100 тис. населення), Талалаївському (289,8 на 100 тис. населення), Щорському (253,5 на 100 тис. населення) та Прилуцькому (172,5 на 100 тис. населення) районах. Але стати на диспансерний облік, чи ні – особиста справа. І тому на обліку перебуває тільки 2129 ВІЛ-інфікованих.

- А скільки на Чернігівщині дітей, хворих на ВІЛ/СНІД? Де вони виховуються і навчаються, чи це спеціалізовані установи, де за ними встановлено спеціальний догляд, чи це звичайні школи і садочки?

- На початок року під медичним наглядом в області перебуває 218 дітей, народжених від ВІЛ-інфікованих матерів, з них 54 дитини із встановленим діагнозом ВІЛ-інфекції, 48 дітей отримують АРТ-терапію. Протягом 2010 року взято на облік 50 дітей, народжених від ВІЛ-позитивних матерів. Діти виховуються і навчаються в дитячих дошкільних установах, в звичайних загальноосвітніх школах. В обласному будинку дитини інтернатного типу перебуває 5 дітей, Прилуцькому спеціалізованому будинку дитини «Надія» - 4, школі-інтернат м. Чернігів – 2, у будинку матері і дитини при Чернігівській виправній колонії №44 знаходиться 9 дітей, народжених від ВІЛ-інфікованих матерів.

- Скажіть, будь-ласка, як можна виявити хворобу? Чи можна, наприклад, дізнатися про неї, здавши звичайний аналіз крові?

- Ні. Встановити, чи є в організмі ВІЛ-інфекція, можливо лише за допомогою спеціального тесту.

- Чи існують програми по інформуванню населення щодо проблем СНІДу: яким чином і де вони працюють у нас в області. Хто їх розробляє і впроваджує в життя?

- З метою підвищення рівня поінформованості населення, привернення уваги до проблем ВІЛ/СНІДу, формування толерантного ставлення до ВІЛ-інфікованих та хворих на СНІД в області систематично проводяться інформаційно-просвітницькі заходи.

Пріоритетне місце надається використанню засобів масової інформації і для них запроваджено щоквартальне проведення прес-конференцій. Так, з питань профілактики ВІЛ-інфекції/СНІДу щороку у нас виходить багато телепередач, радіопередач, статей, надрукованих в обласних, міських та районних газетах. Додам, що на базі нашого Центру і обласного центру інформаційно-аналітичних технологій та пропаганди здорового способу життя були створені веб-сайти, де постійно висвітлюються питання профілактики ВІЛ-інфекції/СНІДу.

Нами налагоджена спільна робота з урядовими та громадськими організаціями, що працюють в даному напрямку, щодо поширення профілактичної інформації з проведення тренінг-семінарів, апробації санітарно-освітніх матеріалів для молоді, розповсюдження пам’яток, листівок, плакатів тощо. Спільно з обласним та міським центрами соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, громадськими організаціями ми підготовили і провели акцію «Зупини відлік», присвячену Дню пам’яті людей, які померли від СНІДУ та Всесвітньому Дню боротьби зі СНІДом. Під час акції відбулась презентація діяльності ВІЛ-сервісних організацій, розповсюджувалась соціальна реклама профілактичного змісту.

- А чи є програми, адаптовані для навчальних закладів: шкіл, ВУЗів?

- У 45% навчальних закладах області запроваджено факультативний курс для молоді «Профілактика ВІЛ-інфекції/СНІДу»: школи забезпечені комплектами друкованих і електронних навчально-методичних матеріалів. Серед студентської молоді, за сприяння обласного та міського центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, громадських організацій, була проведена акція «Молодь – за здоровий спосіб життя». В навчальних закладах області, зокрема на базі Чернігівського базового медичного коледжу, проведений конкурс творчих робіт і рефератів з актуальних питань формування здорового способу життя (підготовлено 80 рефератів). Серед студентів-медиків проведена наукова конференція: «За здоровий спосіб життя», КВК на тему: «Здоровий спосіб життя – шлях до порятунку». А в березні 2010 року об'єднати свої зусилля в боротьбі з ВІЛ/СНІД вирішили учасники інформаційної зустрічі, яка відбулась за ініціативи та підтримки депутатської фракції Народної Партії в Чернігівській обласній раді: представники студентських парламентів чернігівських вузів, СНІД служб та обласної організації народників.

- Ми, начебто, прямуємо до ЄС, а в Європі зробити аналіз на СНІД звичайна справа. Нормою і звичкою для європейців, коли знайомляться чоловік і жінка, також є і запитання: «Коли востаннє ти здавав аналіз на СНІД?». Люди не бояться робити аналіз і не соромляться запитувати про це. У нас навпаки. В чому, на вашу думку, причина?

- Недостатня обізнаність. Низький рівень культури. Менталітет. Несерйозне ставлення до стану свого здоров’я і байдужість до власного життя і життя рідних, близьких.

- Нещодавно в одному з видань мені  до ока припали фрази: «Україна стоїть на межі загальнодержавної епідемії ВІЛ/СНІД». «Порівнювати проблему цієї хвороби можна на прикладі айсбергу». Як ви прокоментуєте ці вислови: що можна назвати «межею» і що означає «айсберг»?

- За статистичними даними в Україні станом тільки на 01.01.2010 року було зареєстровано близько 400 тисяч ВІЛ інфікованих людей. В нашій області – близько 2 тисяч. За розрахунками вчених по оптимістичному прогнозу ці цифри треба помножити на 5, а по песимістичному – на 10. Висновки зробіть самі.

- Відомо, профілактика і боротьба зі СНІДом – пріоритетні напрямки. Але для тих, хто став жертвою цієї хвороби, не менш важливою є реабілітація. Чи існують в області реабілітаційні центри для хворих на ВІЛ/СНІД?

- В області працює 5 реабілітаційних центрів для наркозалежної молоді, у тому числі і для ВІЛ-інфікованої: у м. Чернігові, Прилуцькому, Куликівському, Талалаївському, Козелецькому районах. Заплановано створення двох нових центрів – у м. Ніжині та одному з північних районів області. Також питаннями реабілітації ВІЛ-інфікованих займаються громадські організації. Насамперед це представництво «Всеукраїнської мережі людей, які живуть з ВІЛ/СНІДом». Волонтери та члени цієї організації, які пройшли відповідну підготовку по догляду за ВІЛ-інфікованими та СНІД хворими, ведуть активну роботу серед груп ризикованої поведінки, надають психологічну та соціальну допомогу ВІЛ-інфікованим та членам їх сімей. Також серед громадських організацій назву обласну організацію ресоціалізації (повернення до нормального суспільного життя) хімічно залежних «Ведіс»; реабілітаційний центр незалежної релігійної громади «Перемога», який займається ресоціалізацією алко/наркозалежних, частина з яких мають позитивний ВІЛ статус; проводить профілактичну роботу серед уразливих груп, а також роботу з профілактики ВІЛ серед молоді, що навчається.

- Миколо Петровичу, скажіть, будь ласка, де можна здати такий аналіз і отримати консультацію?

- На Чернігівщині створені всі умови для того, щоб людина могла дізнатися свій ВІЛ-статус, забезпечений необмежений доступ до консультування та тестування на ВІЛ. У всіх районах і містах відкриті та працюють кабінети анонімного обстеження на ВІЛ-інфекцію, де всі бажаючи можуть отримати консультації з питань ВІЛ/СНІДу та безкоштовно пройти обстеження.

Зазначу, що протягом останніх чотирьох років Чернігівська область займає перше місце по Україні за кількістю осіб, які пройшли обстеження на ВІЛ. У 2009 році, наприклад, пройшло обстеження понад 130 тис. осіб, що становить 11,7% населення області і з кожним роком цей показник збільшується. Протягом 2010 року пройшло обстеження понад 45 тис. осіб, що становить 4% населення області.

Акцент у роботі поставлений на обстеження групи ризику і з кожним роком цей показник збільшується. Так, у першому півріччі 2010 року обстежено 6329 осіб з груп ризику. В порівнянні з аналогічним періодом 2009 року кількість обстежень  (мається на увазі група ризику) збільшено на 57%, що становить 13,9% від загальної кількості обстежень.

На останок додам, що отримати консультацію лікарів, психолога, юриста можна в обласному центрі з профілактики та боротьби зі СНІДом за адресою:

14005, Чернігів, вул. Щорса, 3

тел/факс (04622) 4-40-56

Електронна адреса: spidcentr@mail.ru

Адреса сайту www.spidcentr.com.ua

Головний лікар: Дейкун Микола Петрович

Амбулаторно-поліклінічне відділення

Тел. (0462) 640-121

Завідуюча: Малюта Ольга Яківна

Кабінет «Довіра»

Тел. (0462) 660-926, (04622) 4-04-71

Бесіду вела Юлія Найда

(м. Чернігів)