Напередодні Дня місцевого самоврядування ми попросили першого заступника голови Рівненської обласної ради, першого заступника голови обласної організації Народної Партії Михайла Кривка поділитися своїми думками щодо сьогоднішнього стану місцевого самоврядування, його взаємодії з органами виконавчої влади на місцях та шляхів подальшого розвитку самоврядування не лише на Рівненщині, але й у державі загалом.

 – Михайле Петровичу, як ви оцінюєте роль місцевого самоврядування на нинішньому етапі. Чи має ця гілка влади однакові повноваження та обов’язки?

– Я твердо переконаний у тому, що реальний стан справ у нашій державі у сфері місцевого самоврядування не відповідає вимогам сьогодення. Якщо проаналізувати європейський і світовий досвід, то можна зробити висновок, що немає іншої моделі управління державою, окрім тієї, що базується на потужній ролі місцевого самоврядування. Я також є прихильником місцевого самоврядування. Визнаю, що в державі мають бути державні інституції, які здійснюють свої повноваження, але що стосується організації життя місцевих громад, то це функція виключно місцевого самоврядування, яка на сьогодні ні структурно, ні за своїм змістом чітко не виписана. Ресурси, що потрібні для забезпечення органів місцевого самоврядування, не відповідають тим потребам, які мають сьогодні територіальні громади. Тому абсолютно зрозуміло, що в державі повинен відбутися другий етап конституційної реформи, має бути  сформована ефективна система управління. Адже я неодноразово акцентував увагу на тому, що на сьогодні дві третини громад живуть самі по собі, без будь-якої влади. Ми повністю відійшли від старої радянської системи і, натомість, не придумали нічого на заміну їй. І сьогодні це має негативні наслідки. Люди в багатьох випадках залишаються наодинці зі своїми проблемами.

– На вашу думку, яка роль громади у вирішенні проблем? Чи все зводиться до ролі її ватажка?

– Період, коли за керівників на місцях приймали рішення у районах та області,  давно вже минув. Здається, уже всі добре усвідомили, що ніхто чужий не прийде і не вирішить проблем громади. Вона має робити це сама, у тому числі звертатися з відповідними пропозиціями про допомогу до районної та обласної влади, але у першу чергу самотужки братися за вирішення своїх проблем. Є чудові приклади такого розуміння, є й результати реалізації такого підходу.  Розкажу з власного досвіду. Сільська громада бралася за газифікацію населеного пункту, за свої кошти виготовляли проекти, виконували роботи, а влада лише виділила бюджетні кошти для прокладання підвідних газопроводів. І таким чином чимало населених пунктів в області отримали зовсім інший рівень побуту. Хіба це не яскравий приклад? Хто, як не самі громади, вирішуватимуть проблеми з утилізацією побутових відходів? Ви ж погляньте, яку колосальну екологічну проблему ми маємо. Засмітили всі прилеглі до населених пунктів території, зелені смуги, польові дороги, лісопосадки тощо. Це вже має і матиме в майбутньому наслідки в плані росту інфекційних захворювань. І мусимо усвідомити, що ні центральна, ні обласна влада не приїдуть вирішувати ці негаразди. Отже, усе свідчить про те, що на чолі громад мають бути лідери, які розуміються на принципах організації і функціонування місцевого самоврядування й обов’язково зможуть повести за собою сільські громади. Ті голови сільських рад, котрі нині прийшли на свої посади, ще будучи кандидатами, зверталися до громади і закликали голосувати саме за них. І вони в першу чергу повинні вміти сформувати бюджет. А він, як відомо, складається з двох частин – дохідної і видаткової. Головна, безперечно, дохідна частина.  Адже для того, щоб витратити гроші, великого розуму не треба. Хоча в народі щодо цього кажуть, що і витрачати гроші треба з розумом. А ось зробити так, щоб наповнити бюджет, – треба мати неабиякий хист.

– Із одного боку ми часто говоримо про те, що фінансування органів місцевого самоврядування є недостатнім, а з іншого – чи є впевненість у тому, що всі кошти на місцях витрачаються раціонально?

– Громада сьогодні поставлена у дуже складні умови. Порядок формування бюджету недосконалий, а джерела його наповнення є недостатніми. Сьогодні деякі сільради пишаються тим, що мають 30 відсотків власних надходжень. А правильно було б, якби сільради отримували не менше 50 відсотків власних надходжень. Не будемо придумувати колесо, поглянемо на європейський досвід. Ми звикли, що за фінансовими ресурсами із простягнутою рукою потрібно весь час їхати у центр. Мабуть, це неправильно, хоча б тому, що це одна з причин корупції.

За різними даними, на місцеве самоврядування в Україні в поточному році буде витрачено 189 млрд. коштів. Проте експерти стверджують, що 10 відсотків із цієї суми використовуються неефективно. А це 19 млрд. гривень. Тому постає завдання –  уникати неефективного використання і в той же час в умовах економічної кризи  жорстко централізувати як владу, так і ресурси. Але ми не можемо вічно перебувати у стані кризи, так само, як не може місцеве самоврядування весь час ходити з простягнутою рукою. Ще раз наголошу на тому, що встановлені сьогодні правила є недосконалими. Податковий кодекс треба переробляти, адміністрування податків має бути європейським.

– Які проблеми будуть порушені на нараді до Дня місцевого самоврядування?

– До дня місцевого самоврядування, 7 грудня, керівництво ОДА та облради запланувало великий форум. Вважаємо за необхідне донести до керівників місцевих громад думку, що період двовладдя на Рівненщині завершився. Ради і виконавча влада працюватимуть, як цілісний організм. Важливо не перетягувати на себе ковдру і не доводити, яка влада важливіша, а ставити проблеми людей на перше місце і спільними зусиллями шукати шляхи їх вирішення. Так буде не лише в обласному центрі, а й у всіх населених пунктах. Люди зазвичай не поділяють владу на виконавчу і представницьку, а оперують єдиним поняттям «влада». Тому всі, хто сьогодні працює як у виконавчих структурах, так і в радах мають це усвідомлювати і конкретними справами демонструвати, що згаданий поділ уже завершився.

У нас є бачення того, як повинно розвиватися місцеве самоврядування. Голова обласної ради Юрій Кічатий усі ці позиції уже неодноразово висловлював і зробить це ще раз. Голова обласної державної адміністрації Василь Берташ теж висловить міркування щодо розвитку територіальних громад і про те, які програми будуть реалізовуватися в першу чергу. І кожен присутній на нараді отримає можливість поділитися своїми думками. Хочемо, щоб у всіх учасників наради з’явилося відчуття того, що в області є потужна команда, яка працюватиме на благо територіальної громади. Переконаний, що в житті місцевих громад розпочнеться новий етап.

– Михайле Петровичу! Ви є депутатом обласної ради від Народної Партії трьох скликань поспіль і, напевне, знаєте не одного сільського голову, який є взірцем того,  як потрібно працювати сільському голові.

– Звичайно, серед керівників органів місцевого самоврядування є багато достойних людей, які, як мовиться, методом проб і помилок піднялися на дуже високий рівень. Взяти для прикладу хоча б  Мирненську сільську раду Костопільського району. Сільський голова пішов на вибори і впевнено переміг, адже упродовж каденції він зробив надзвичайно багато для того, щоб поліпшити життя громади. Справді, сільський голова на сьогодні відповідає за все –  вирішення комунальних проблеми, дороги, санітарний стан, пожежну безпеку тощо. І якщо в такого керівника є розуміння того, що він має не лише владні повноваження, а й взяв на себе колосальну відповідальність за розвиток громади, тоді такий голова на своєму місці. 

Розмовляв Василь Бурченя,

Газета „Вісті Рівненщини” від 02.12.2010