У Верховної Ради з’явився шанс нарешті взятися до ухвалення законів щодо мінімізації економічної кризи з перспективою стабілізації в економіці та соціальному житті наших земляків. Досі це було неможливо без Голови Верховної Ради, бо без підпису керівника законодавчого органу влади, згідно з Конституцією, жоден (навіть ідеальний!) законопроект не набуває чинності. У вівторок на цю посаду обрано досвідченого Володимира Литвина. За таке рішення проголосували 244 народні депутати з 422, зареєстрованих у залі. Зокрема, «за» проголосували 154 депутати з фракції БЮТ, 40 депутатів фракції НУ-НС, 27 – КПУ, 20 – Блоку Литвина і три народні депутати з фракції Партії регіонів (Тарас Чорновіл, Юхим Звягільський, Василь Грицак). До речі, наступного дня народний депутат від НУ-НС Ольга Герасим’юк сповістила журналістам, що також голосувала за призначення Володимира Литвина на посаду Голови Верховної Ради, але її картка не спрацювала. У зв’язку з цим вона написала відповідну заяву до апарату ВР з проханням врахувати її голос: «Я хотіла бути чесною перед собою і тому написала цю заяву», - додала народний депутат. Відразу після моменту істини у вечірньому ефірі 5 каналу член фракції Партії регіонів Тарас Чорновіл пояснив, чому він підтримав Володимира Литвина на посаді спікера парламенту: «Нам соромно не працювати. Без спікера парламент бездіяльний. Український парламент має працювати, інакше ми перетворюємося на дармоїдів, злочинців і ворогів своєї держави", - обурився Чорновіл. Тим часом, днем пізніше Політрада Партії регіонів ухвалила заяву, в якій висловили свій скепсис щодо спроможності коаліціантів працювати разом. «Ми також хочемо почути чітку і ясну позицію комуністів – якою була їхня мотивація, коли вони підтримували помаранчевих? Чи вони будуть разом з помаранчевими відповідати за результат діяльності нової-старої команди?» - йдеться у заяві, хоча на момент її підписання самі комуністи зазначили, що про їхню участь у коаліції мова не йде. А підтримали Володимира Литвина для того, щоб парламент нарешті запрацював, оскільки шанси Адама Мартинюка за різною комбінаторикою можливих коаліцій були ще меншими, ніж у Івана Плюща. У Олександра Лавриновича шанси позбавитися префіксу «віце» були лише за умови утворення коаліції мегафракцій БЮТ та ПР. Чому цей мезальянс не відбувся – можна аналізувати довго. Але факт залишається фактом: інший процес переформатування Ради запущений. Відразу після обрання нового Голови Верховної Ради Прем’єр-міністр України Юлія Тимошенко особисто приїхала до парламенту, аби привітати Володимира Литвина з обранням на цю посаду. Вона, зокрема, вважає історичними події вівторка 9 грудня у Верховній Раді, а наступного дня на засіданні Кабміну заявила:

«Я вірю, що зараз настав той момент, коли буде проголосована програма дій уряду, консолідована з Верховною Радою, стосовно подолання наслідків світової фінансової кризи для України».Президент України Віктор Ющенко також привітав Володимира Литвина і побажав йому успіхів у надзвичайно складній та відповідальній роботі. Про це йдеться у коментарі глави держави, обнародуваному на його офіційному сайті: «Сподіваюся, що обрання на цю відповідальну посаду такого досвідченого і виваженого політика, як Володимир Михайлович, дозволить розблокувати роботу вищого законодавчого органу країни. Хочу привітати весь парламент з першим кроком на шляху до відновлення повноцінної дієздатності Верховної Ради України. Констатую, кожен день політичної лихоманки занадто дорого коштував країні і кожній українській сім’ї зокрема. Працюючий парламент має кардинально підвищити якість законодавчого забезпечення антикризової політики та встановити жорсткий контроль за її реалізацією, передусім діями уряду». У цьому контексті глава держави закликав народних обранців невідкладно приступити до розгляду та ухвалення антикризових законопроектів та проекту державного бюджету на 2009 рік. «Необхідною умовою для цього є дієва і спроможна де-юре і де-факто парламентська коаліція», - наголосив Президент України.

У середу у Верховній Раді паралельно з парламентськими слуханнями відбулося засідання Погоджувальної ради лідерів фракцій і керівництва парламенту, де було прийнято рішення, що в четвер і п’ятницю, а також наступного пленарного тижня Верховна Рада розгляне і ухвалить пакет антикризових законів. Відрадно, що в четвер на початку розгляду цих документів, депутати спершу розглянули проблематику агропромислового комплексу. Вочевидь, що до наступного понеділка керівники та уповноважені представники фракцій – учасники нового об’єднання узгоджуватимуть текст остаточної коаліційної угоди. Враховуючи дещо емоційні нотки, які прозвучали у вечірньому телезверненні Юлії Тимошенко в середу на адресу пропрезидентських сил, ці консультації будуть не з легких. Хотілося б, щоб така конструктивна сила нашого парламенту, як фракція «Блок Литвина» не тільки виступала у ролі миротворця між давніми “друзями-опонентами”, а й долучила всіх партнерів нової коаліції до більш плідної, ніж це було восени, законодавчої активності. А поки що – невеличкі інтерв’ю з учасниками нового коаліційного процесу та спостерігачами за ним.

 

 

- По-перше, лідер народників має досвід керування парламентом у складних умовах: пригадайте, як зважено діяв Володимир Литвин під час політичної кризи 2004-року на посаді спікера. По-друге, в нинішніх умовах саме його кандидатура не викликає несприйняття з боку інших політичних сил. Мабуть, тому за неї проголосували представники усіх парламентських фракцій. Хоча, можливо, кандидатура Володимира Михайловича і не подобається тим, хто перебуває за межами парламенту, але сьогодні головне завдання – зробити так, щоб Верховна Рада була ефективним, незалежним інститутом влади.

- А чи був оприлюднений 100-сторінковий фоліант угоди попередньої коаліції? Можливо, спершу потрібно дати для ЗМІ текст політичної угоди з головними принципами об’єднання, а вже потім повний текст угоди із взаємними зобов’язаннями сторін, який ще доопрацьовується. Знаєте, ви підказали ідею: варто все оприлюднити, щоб і виборці згодом контролювали виконання домовленостей партнерами нової парламентській більшості!

- Наскільки я знаю, Борис Іванович входить у число повноважних представників фракції НУ-НС. Тому його підпис – цілком легітимний. Питання ж внутрішньофракційної єдності НУ-НС мені особисто нецікаві. В решті-решт, завдяки голосуванню у вівторок було відновлено сам законодавчий процес в стінах нашого парламенту. Питання ж коаліції все-таки стосується інструментальної проблематики його функціонування.

- Блок Литвина ще не розглядав питання щодо визначення кандидатур на посади в уряді. Кажу це абсолютно щиро. Втім, у нас буде серйозне засідання фракції, де ми й розглянемо це питання через призму завдань, поставлених у коаліційній угоді. Хоча, вочевидь, зміни у складі уряду мають відбутися, бо насправді є потреба зміцнювати керівництво деяких галузей. Причому, кандидатури на посади міністрів мають розглядатися винятково через призму фаховості і професіоналізму, а не під кутом зору їхнього партійного активізму і вірнопідданства до лідерів. Важливо також, щоб у людини, яка претендує на посаду міністра чи керівника якогось державного комітету, була добра репутація серед професіоналів галузі.

- Це питання абсолютно не пов’язано з утворенням коаліції, бо формуються комітети на початку каденції Ради чергового скликання, відповідно до квот одержаних на виборах голосів підтримки тієї чи іншої політичної сили. Тому, на відміну від можливих змін у виконавчій гілці влади, якісь кадрові перетурбації в галузевих комітетах робити просто недоцільно.

- Звичайно на тих, які входять до антикризового комплексу заходів. Також ми ініціюватимемо закони про більш справедливу оплату праці людей, насамперед селян і бюджетників.

 

- Можна по-різному ставитися до розбіжностей у таборі наших союзників. Але головне, що уповноважені представники цієї фракції все ж таки взяли відповідальність за політичне рішення створити коаліцію трьох політичних сил, і тепер народні обранці в змозі безпосередньо приступити до законотворчої діяльності. Врешті-решт, це – обов’язок кожного депутата.

- Ті, які здатні мінімізувати негативний вплив на Україну світової економічної кризи. Також вкрай необхідно в Новий 2009-й рік увійти з реалістичним та збалансованим бюджетом.

- Ми готові розглядати пропозиції наших колег по майбутній коаліції щодо підсилення виконавчої гілки влади…

- Я очолюю парламентський комітет з промислової політики. Тому з огляду на складну ситуацію в реальному секторі економіки, поки що себе бачу в законодавчому органі влади.

 

 

- За кандидатуру Володимира Литвина ми голосували, тому що вона була найбільш прохідна серед інших претендентів на посаду спікера, а нам головне було розблокувати роботу парламенту і нарешті приступити до законодавчої діяльності. Блокуватися з націоналістичними силами з НУ-НС ми принципово не можемо. Тому ні в коаліцію, ні в уряд йти не збираємося.

 - А це не урядова структура, хоча, зрозуміло, і знаходиться в системі виконавчої влади.

- Ну як можуть ужитися в одній команді імпортери та експортери? Одні зацікавлені в здешевленні долара, інші – навпаки.

- Це вже, як кажуть, криза жанру. Безперечно, Президент може приймати рішення, які він вважає за потрібне, зокрема й про розпуск парламенту, але питання - в механізмі реалізації такого рішення. А оскільки у трьох політичних сил з’явився шанс утворити коаліцію, то йому треба мати терпіння і дочекатися, коли така коаліція буде створена.

 

- Головний плюс від останнього кадрового рішення Ради – це крок до відновлення нормальної роботи українського парламенту. Хоча все ж і тут можуть бути свої перешкоди. Спікеріада завершена. Парламент знову процедурно дієздатний і може займатися своєю головною справою – ухвалювати закони, є спікер, який може їх підписати. На жаль, ще не завершена остаточно коаліціада й існує ризик того, що ВР знову може опинитися у пастці політичних конфліктів навколо завершення коаліційного процесу. Причому ці конфлікти можуть генеруватися як усередині коаліції, так і бути привнесені ззовні. Але, враховуючи досвід Володимира Михайловича та його вміння знаходити політичні компроміси, існує великий шанс, що Литвину вдасться подолати всі ці загрози і не допустити нових патових ситуацій у Верховній Раді.

- Щодо різного тлумачення переговорного процесу різними таборами НУ-НС, то тут існує об’єктивний конфлікт стратегій і тактик головних політичних сил країни. БЮТ зацікавлений у тому, щоб коаліційний процес був завершений якомога швидше. Тому ця сила і поспішала із заявами щодо офіційного створення коаліції. Щодо НУ-НС та Президента, то вони, мабуть, не дуже зацікавлені в тому, щоб цей процес завершився швидко. Але в інтересах Президента ситуація, коли б парламентська коаліція офіційно так і не була створена, чи принаймні, щоб коаліційний процес затягнувся, аби в нього залишався такий важіль впливу, як розпуск Верховної Ради. Якщо юридично коаліція не існує, то Президент у будь-який момент може припинити повноваження парламенту і призначити дострокові парламентські вибори. Крім того, при більш ретельному коаліційному процесі буде уважно розглядатися коаліційна угода і Президент зможе наполягти на тому, щоб у процесі її наповнення конкретними рішеннями були враховані його законодавчі ініціативи, приміром, його пропозиції щодо змін у судоустрої. Згадаємо, що це було серед причин відставки Арсенія Яценюка, а також один із пунктів проблемних розходжень у стосунках Президента з прем’єром. Словом, тут у гаранта з’являється механізм впливу і на законодавчу, і на виконавчу гілки влади.

- Хотілося б бути оптимістом, але, знаючи норови нашої політичної еліти, ризикну припустити, що всі ми спостерігатимемо політичну кризу (чи, скажімо м’якше, її елементи) аж до обрання нового президента в державі. Я не беруся прогнозувати, скільки часу проіснує новостворена коаліція, однак навіть відносна політична стабілізація всередині країни може допомогти нам у подоланні наслідків економічної кризи.

Вибори спікера стали доволі несподіваним віражем парламентського життя. Ще вчора законодавці говорили про можливість утворення коаліції БЮТ та Партії регіонів, а Володимир Литвин був серед тих, хто рішуче виступав проти подібного розвитку подій. Утворення механічного об’єднання двох фракцій могло призвести до розриву країни на шматки, і лідер Народної Партії відкрито попереджав про це. Під тиском обставин змінилася раніше непохитна позиція фракції НУ-НС: В’ячеслав Кириленко оголосив про готовність до переговорів про утворення коаліції у форматі трьох фракцій. Однак на Банковій не поспішали давати стверджувальну відповідь, тому парламентарії почали діяти без президентської згоди, на свій страх і розсуд. Підсумком стало обрання 244 голосами Володимира Литвина Головою Верховної Ради.

В обранні Литвина багато логічного. Він намагався проводити власну лінію, а його фракція в обраному форматі спроможна стати «третім незайвим» членом коаліції, якій до розпаду бракувало довіри. До того ж, Володимир Михайлович має чотирирічний досвід не лише головування у Верховній Раді, а й участі в розв’язанні непростих політичних ситуацій. Сьогодні не так часто згадують про те, що саме Литвин був одним з посередників, який зумів сприяти збереженню мирного характеру Помаранчевої революції». Самі обставини змушують Литвина бути договороспроможним, на ньому сьогодні замкнуться численні інтереси всередині сесійної зали. Відстоюючи інтереси законодавчого органу, новообраний спікер боротиметься і за зростання власного авторитету. Недарма Володимир Михайлович підкреслив, що розуміє депутатів, які не проголосували за нього.

Хоча Віктор Ющенко до останнього дня не підтримував обрання Литвина спікером (схвальний коментар до парламентського вибору з’явився на офіційному президентському сайті лише в середу), Президенту і спікеру до снаги знайти спільну мову. Обидва політики не мають кардинальних розбіжностей в усвідомленні необхідності будувати незалежну та ефективну систему влади, не здавати національні інтереси. До того ж, Литвин рішуче виступив проти можливого зменшення президентських повноважень та переписування нашвидкуруч Конституції. У цьому питанні Голова Верховної Ради послідовний ще з 2004 року. Власне, як і в прагненні не ухвалювати швидких кон’юнктурних рішень: лідер парламентаріїв висловився проти відставки Прем’єр-міністра та кардинальних ротацій у складі уряду. Втім, певні зміни в кабінеті Тимошенко назріли, і не лише через переформатування коаліції, а й з причини невисокої ефективності роботи міністрів.

У Верховної Ради, що витратила майже місяць на спікеріаду, утворилась суттєва заборгованість перед виборцями. Законодавцям необхідно терміново ухвалювати пакет антикризових заходів, і ці голосування стануть першим випробуванням для ефективності роботи нової коаліції. Законодавці чекають від уряду проекту бюджету-2009 – головний фінансовий документ країни надто довго обговорюється всередині Кабміну. Інформовані джерела свідчать, що між Юлією Тимошенко та міністром фінансів Віктором Пинзеником тривають напружені дискусії з цього питання. Лідер БЮТ прагне уникнути непопулярних заходів, однак кризові явища в українській економіці навряд чи дозволять це зробити. Вочевидь, Тимошенко намагатиметься розділити відповідальність із партнерами по коаліції.

Не варто забувати й про Партію регіонів, яка залишилася в опозиції. Віктор Янукович та його команда значною мірою постраждали через власну негнучкість та неспроможність оперативно ухвалювати рішення. Стає все більш очевидним, що «регіональне» об’єднання не є монолітним, а різноманітні вектори впливу всередині партії та фракції лише ускладнюють ситуацію. Віктору Федоровичу прийдеться докласти суттєвих зусиль, аби мінімізувати наслідки чергової невдалої спроби опинитися біля важелів влади.

 Вельми оптимістичну заяву зробив 9 грудня у Вільнюсі Віктор Ющенко. Президент України переконаний, що наступного року, під час головування в Європейському Союзі Швеції, буде підписано угоду про асоціацію між нашою країною та Європейським Союзом. На думку Ющенка, це буде одна з найсильніших угод, що передбачатиме, зокрема, і утворення зони вільної торгівлі. Схоже, що, як і в питанні вступу до НАТО, діюча влада видає бажане за дійсне. Нині є куди більш вірогідним залучення України до «Східного партнерства» з Євросоюзом – нової форми сусідського співробітництва, яке не сприятиме появі ілюзій про швидкі темпи євроінтеграції.