Українська політика – як стара радянська
комедія – скільки не дивишся, а все одно смішно.

Рік, що минув, для політичного життя України, як водиться, не минув безслідно. Позитивом можна назвати те, що навіть останні романтики з числа наших громадян нарешті зрозуміли, у чому полягає основне покликання більшості наших політиків. Як ви здогадуєтеся, це зовсім не турбота про нас з вами… Скільки яскравих, скандальних, а часто – неадекватних слів і вчинків подарували нам вони – й не злічити. Тож давайте разом згадаємо, якими дивацтвами тішили упродовж року наші політичні небожителі.

Віктор Ющенко відзначився улітку, коли вся країна з тривогою спостерігала по телевізору кадри масштабної пожежі у Херсонській області – горіли тисячі гектарів лісу. Усі сили МНС, а насамперед – найголовнішого рятувальника країни Нестора Шуфрича (який ще й мало не півроку практично носом рив усе Азовське узбережжя у пошуках крокодила-втікача) було кинуто на боротьбу з вогнем. Прибув навіть Президент, аби на власні очі побачити як триває гасіння. І ось там наш гарант показав, що він, як то кажуть, і швець, і жнець, і на дуді грець. Оскільки поряд не виявилося ні пасіки, ні ярмарку, ні бабусі, якій би можна було обцілувати руки, а журналісти і фотографи, вочевидь, відверто нудьгували, Віктор Андрійович вирішив особисто рятувати країну, а заразом й надати класичний урок піару. Власними руками («які ніколи!») він узяв лопату й почав закидати вогонь. Чесне слово, найсмішніше при цьому виглядали розгублені президентські охоронці, які не знали: чи то й собі хапати лопати, чи просто відійти і не псувати телевізійникам розкішні кадри… Зрештою, пожежу загасили, а Президент на наступні кілька тижнів став мішенню для їдких нападок міністра Шуфрича.

Юлія Тимошенко, як не дивно, нічим особливо й не вирізнялася. Єдине, що журналісти звідкись розвідали, що тодішня палка опозиціонерка оселилася у елітній забудові в котеджному містечку "Срібна затока" на дамбі в районі Кончі-Заспи, де вартість будинку, буцім, сягає кількох мільйонів доларів. Подумаєш! Будь-який інший публічний політик у цій ситуації всього-на-всього оприлюднив би свою декларацію: мовляв, прибутки дозволяють, хочу – купую. Але тут виникла маленька заковика: декларацію країна змогла побачити лише через кілька місяців. А коли побачила, то запитань стало ще більше. Виявляється, за 2006 рік Юлія Володимирівна заробила 160 тисяч 275 гривень. А крім цього, «немає у Тимошенко ні дивідендів, ні гонорарів, ні квартири, ні машини, ні гаража, ні садового будинку, ні автомобіля, ні мотоцикла. Нічого немає». Як влучно зазначили журналісти, від цієї декларації «хочеться плакати». Ну погодьтеся, на ці гроші не те що будинку – навіть гардеробу від «Луї Віттон» не купиш. Але щодо останнього – то всі заздрісники спіймали облизня. Рідна тітка Тимошенко Антоніна Ульяхіна пояснила, яким чином племінниця купує собі речі ціною в десятки тисяч доларів від світових брендів: «І повірте, у нас буває такий момент, коли ми всі скидаємося – абсолютно всі, підчищаємо усі свої комірки, і Юлія Володимирівна їде і купує собі "Луї Віттон". Он як буває! І не підкопаєшся!

А наприкінці літа український політикум раптом запанікував: кудись зник прем’єр Віктор Янукович. Щоправда, швидко й знайшовся, але де! Виявилося, що Віктор Федорович перебуває на Алтаї, де проходить курс післяопераційної реабілітації з використанням методів нетрадиційної (!) медицини. Зі ЗМІ ми дізналися, що він перебуває на базі відпочинку "Турсиб". Ця установа зарекомендувала себе як престижне місце відпочинку для солідних клієнтів, вона розташована на мальовничому березі ріки Катунь, у сосновому бору. Відпочивальникам обіцяють проживання в окремих, стилізованих під старовину будинках зі зрубу, до послуг постояльців російська лазня з дерев'яними цебрами і бочками, DVD-зал, більярдний зал, відкритий басейн із підігрівом на березі Катуні, медкомплекс і трирівневий ресторан, повідомляють туристичні сайти. Ну, а для бажаючих можуть ще й організувати полювання. За даними ЗМІ, українського екс-прем’єра оселили в єдиному люксі. Певно, мова йде про окремий будинок, де є вітальня, 2 окремі спальні, веранда і міні-сауна. Проживання в таких апартаментах обходиться в 18 тисяч карбованців або 705 доларів на добу. Хоча номери класом нижче могли обійтися усього в 167 доларів. Але це так, між іншим. А головне, те, заради чого приїхав Янукович – лікування пантами. Панти – це, щоб ви знали, незакостенілі молоді роги оленя-марала, що обрізають навесні для одержання одного із найбільш чудодійних природних біостимуляторів – пантокрину. У пантах учені знайшли надлишкову кількість ізотопу вуглецю 13, що сприяє омолодженню організму. Після десятка пантових ванн вони обіцяють відновлення організму на 40%. На жаль, не можемо достовірно засвідчити, скільки пантових ванн прийняв Віктор Федорович, і чи можна цим дивом природи і науки пояснити ще й дивовижне омолодження організму інших видних членів Партії регіонів.

Ну й нарешті, хто по-справжньому прославився цього року – то це колишній міністр транспорту Микола Рудьковський. Неборака потрапив у таку, гм… халепу, яка чоловіку, та ще й державному службовцю, може наснитися хіба у страшному сні. Словом, почалося все з того, що СБУ порушила кримінальну справу щодо незаконного використання державних коштів у Мінтрансі на суму 390 тис. грн. А дуже скоро стало відомо найцікавіше. Рудьковський на приватному чартерному літаку з 9 по 12 червня цього року здійснив поїздку "Київ – Париж – Київ", оплативши цей рейс за рахунок Мінтрансу. А ось і полуничка: на борту разом з міністром перебувала відома українська модель Олександра Ніколаєнко. І почалося! Шишки і насмішки посипалися на Рудьковського тоннами. Ех, ви! Ні, щоб порадіти за гарний смак екс-міністра (все ж таки вибрав не якусь прибиральницю з Мінтрансу бабу Раю, а одну з найвродливіших жінок країни)! А чи звернув хтось увагу, що Микола Миколайович, виявляється, справжній романтик? Кошти Мінтрансу цілком дозволяли здійснити вояж у будь-яку точку світу: і Сейшельські острови, і Куршавель, і Ріо-де-Жанейро… Так ні – він обрав найромантичніше місто у світі. Та й зрештою, пара могла б втратити відлік часу й залишитись у Парижі на довше. Але швидко повернулися: як-не-як, екс-міністра чекала дружина, а Ніколаєнко займалася підготовкою до власного весілля з 62-річним американським мільярдером. От що значить зайняті люди! Та й що таке 390 тис. грн.? Подумаєш, всього лише пенсія 1000 чоловік… Мабуть, недаремно ще задовго до подій, описаних вище, народ увіковічнив ім’я соціаліста в анекдоті: «У чому полягає феномен Миколи Рудьковського? «Борзєєт», як «донецький», але «лажає», як помаранчевий...».

Ірина Стецюк

 ШЛЯХ РОЗБУДОВИ ДЕМОКРАТИЧНОЇ ДЕРЖАВИ УКРАЇНА

Про загрозу вихолощення основ конституційного інституту народовладдя місцевого самоврядування та невідкладного започаткування курсу на децентралізацію влади і системні реформи в Україні

Ужгородська міська рада, яка в серпні 1991 р. першою серед органів влади колишнього СРСР рішуче засудила сумнозвісне ГКЧП, нині глибоко стурбована ситуацією, що виникла не лише внаслідок конституційної політичної кризи в державі, але й через кулуарні та непрозорі наміри реформування територіальної влади і, зокрема – посилення загроз вихолощення основ місцевого самоврядування та нівелювання навіть тих завоювань місцевої демократії, що здобуті за роки незалежності України.

Невмотивовані плани законодавчого обмеження ресурсних і правових основ місцевого самоврядування здатні не тільки погіршити і без того низький рівень життя більшості мешканців міст, селищ і сіл, а й загрожують національним інтересам країни. Адже в умовах нинішньої системної кризи з її небезпечним розбалансуванням усіх гілок центральної влади саме місцеве самоврядування залишається єдиним об'єднуючим інститутом української нації і держави.

Однак схоже олігархічним кланам, що маніпулюють центральною владою в Україні уже півтора десятка років, не дає спокою ідея запровадження механізмів тотальної влади ще й над бюджетними, майновими та земельними ресурсами територіальних громад.

Узагальнююче висловлення існуючих та створюваних загроз місцевому самоврядуванню наведене у низці заяв і звернень учасників Загальних зборів Асоціації міст України та громад (від 1 грудня 2007 року), яка представляє і захищає інтереси переважної більшості міських і селищних рад країни, у т.ч. й інтереси Ужгородської міської ради. Ми не тільки повністю підтримуємо заяви і звернення АМУ, але з огляду на критичність ситуації сподіваємось, що цього разу колективний голос міських і селищних рад країни не залишиться поза увагою Президента, народних обранців, нового уряду України.

 Ще раз акцентую увагу на найбільш наболілих проблемах критично-недостатнього ресурсного і законодавчого забезпечення місцевого самоврядування, які з року в рік ігноруються урядом і парламентом. Зокрема, це:

1. Щорічне недофінансування виконання делегованих повноважень у розмірі

9-10 млрд. грн., у т.ч. і в проекті бюджету країни на 2008 рік;

2. Невизначеність правового статусу об'єктів комунальної власності та розмежування земель комунальної і державної власності.

3. Мізерний рівень частки бюджетів на здійснення власних повноважень (на рівні 5 відсотків, тоді як у розвинених країнах 50-70 відсотків).

4. Запровадження чисто пропорційної системи виборів на місцевому рівні, незважаючи на рішучі заперечення міст і АМУ, що призвело до політизації рад, конфліктності і напруженості у їх роботі та до зняття майже 80 міських і селищних голів радами за політичними замовленнями.

5. Намагання вихолостити Бюджетний кодекс, незавершеність бюджетної реформи для міст районного значення, залежність їх від рішень райрад і райдержадміністрацій.

6. Блокування багатьох важливих проектів законів, зокрема щодо управління земельними ресурсами, створення муніципальної міліції. Неприйняття Житлового кодексу, Податкового кодексу, нової редакції Бюджетного кодексу та інших законів, що забезпечують системну основу місцевого самоврядування.

7. Повне потурання створенню наскрізь корупційної системи тендерних процедур закупівель за бюджетні кошти, яка паралізувала всю країну і викликає загальне обурення.

8. Відвертий саботаж прийняття Закону України „Про асоціації та інші об'єднання органів місцевого самоврядування ", який міг би створити механізм врахування позицій міст і селищ при формуванні законодавчих основ місцевого самоврядування, як це робиться у всіх розвинених країнах.

Замість законодавчого розв’язання цих та багатьох інших критичних проблем життєдіяльності місцевої влади і територіальних громад, кулуарно підготовлені законопроекти, згідно з якими: обласні державні адміністрації можуть отримати механізм відміни рішень місцевих рад, що стане джерелом додаткової напруженості в суспільстві; право затвердження місцевих референдумів планується передати від місцевих рад до територіальних виборчих комісій (тоді справа зняття „незручних" мерів або розгону „неслухняних" рад стане лише питанням часу); тендерні процедури трохи підправлять (адже проекти косметичних змін підготувала сама Тендерна палата України); під виглядом „вдосконалення" земельного законодавства місцеві ради планують позбавити конституційного повноваження щодо розпорядження земельними ресурсами. Невже це і є наповненням президентського гасла 2005 р. „Україна стане країною самоврядних громад"? Хочеться вірити, що Президента України в черговий раз просто підставили.

Саме тому ми рішуче підтримуємо всі рішення Загальних зборів АМУ від 1 грудня 2007 року, згідно з якими:

1. Міська рада запровадить затвердження бюджету міста на 2008 р. без узгодження з показниками державного бюджету, але з урахуванням нормативів соціальної забезпеченості, передбачених чинним законодавством, якщо у державному бюджеті України на 2008 рік не будуть передбачені кошти на повне фінансування делегованих повноважень, проведення реальної житлово-комунальної реформи.

2. У вирішенні найбільш невідкладної з проблем - чинного тендерного законодавства в узгодження з позицією АМУ вимагаємо скасування трьох попередніх законів, що привели до появи „громадської організації" з надзвичайними повноваженнями і правами - Тендерної палати України, непідвладної законодавству про корупцію. Це дасть змогу легітимізувати місцеві тендерні комітети і розблокує систему закупівель. Наполягаємо на призначенні спеціального розслідування причин і катастрофічних наслідків тендерної афери для країни. Вважаємо, що особи, причетні до неї, категорично не можуть бути допущені ні до підготовки, ні до просування їхніх „вдосконалень" тендерного законодавства.

3. Підтримуємо ініціативу АМУ щодо проведення Загальнонаціонального круглого столу за участі парламентських фракцій, Президента України, Кабінету Міністрів України та повноважних представників місцевої і регіональної влад з метою формування нової – демократичної, децентралізованої і ефективної моделі організації місцевого і регіонального самоврядування. У плані підготовки до нього просимо народних депутатів України, не зволікаючи, детально ознайомитися з поданим від АМУ проектом Декларації Верховної Ради України „Про засади державної політики щодо розвитку місцевого самоврядування", яка після обговорення і схвалення може стати основою для оновлення Конституції і законів України. До прийняття Декларації доцільно запровадити мораторій на зміни законодавства щодо організації та функціонування місцевого і регіонального самоврядування (окрім невідкладного вирішення тендерної проблеми).

4. Враховуючи позитивний 15-річний досвід організаційної, правової і експертно-аналітичної діяльності Асоціації міст України та громад у сфері захисту інтересів та розбудови місцевого самоврядування, суспільну значимість такого досвіду для суб'єктів законотворчої діяльності і тенденції розвитку місцевої демократії європейських країн, просимо вважати одним із першочергових для розгляду та прийняття проект Закону України „Про асоціації та інші об'єднання органів місцевого самоврядування".

Парламент України нового скликання обирався в містах, селах і селищах під супровід гасел відданості ідеям демократизації, народовладдя, боротьби з політичною корупцією, оновлення і морального очищення, побудови правової європейської держави і громадянського суспільства. Невже не очевидно, що без повноцінного і дієздатного місцевого самоврядування здійснити це неможливо?

Територіальні громади і місцеві ради в черговий раз готові разом з центральною владою йти шляхом розбудови дійсно демократичної держави України. Нині саме від перших кроків Верховної Ради України залежить вибір напрямку і цілей на цьому шляху, а відтак – і істинність намірів.

СЕРГІЙ РАТУШНЯК, міський голова Ужгорода, голова ЗОПО НП

"Народна"  №51 (124) від 29 2007 р.