С. ГРИНЕВЕЦЬКИЙ: БЛОК ЛИТВИНА У ПАРЛАМЕНТІ – ЦЕ НАРОДНИЙ «СПЕЦНАЗ» ЗАХИСТУ ІНТЕРЕСІВ, ПРАВ І СВОБОД ГРОМАДЯН УКРАЇНИ

Заступник Голови Народної Партії, голова Одеської обласної організації Народної Партії Сергій Гриневецький має невичерпну енергію, чітку позицію, гідну репутацію, величезний потенціал та відчуття великої відповідальності перед українським народом. До Верховної Ради VI скликання він прийшов з єдиним бажанням – працювати на благо українського народу. Підтвердженням цьому є його перші законопроекти, напрацьовані за два місяці роботи парламенту. Як знавець організації місцевого самоврядування, Сергій Гриневецький братиме участь у роботі нещодавно створеної Національної конституційної ради. Про перспективи, плани на майбутнє і не тільки в ексклюзивному інтерв’ю нашій газеті розповідає депутат фракції «Блок Литвина» у Верховній Раді України, перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони Сергій  Гриневецький.

– Сергію Рафаїловичу, вашим першим кроком у законотворчій роботі став законопроект „Про оголошення політичної амністії”. Чому саме це питання ви порушуєте в першу чергу?

– Це питання потребує серйозного аналізу: а що  відбулося в нас за останні три роки з кадровим потенціалом, причому на всіх рівнях. У 2005 р. прийшла помаранчева команда і всіх, хто мав іншу думку або займав іншу позицію, зрізали під корінь. Тим самим втратили напрацювання перших років незалежної України. Тобто були фахівці, які напрацьовували схему роботи держави, утворювали державність, були залучені до напрацювання нормативної бази, в тому числі створення Конституції (до речі, однієї з найкращих, за визнанням Венеціанської комісії), і всі фахівці залишилися непотрібні державі. Чому? Тому що мали іншу точку зору. Більше того: на багатьох були заведені карні справи, які не мали під собою реального підґрунтя, виявившись банальним політичним замовленням. Депутати переважно сприйняли цей Проект Закону, але деякі наполягають вводити амністію тільки після судового вироку. Я не згоден. І відповідаю наступним чином: амністія – це правовий акт, за допомогою якого держава визнає вчинене нею беззаконня. Бо то ж було беззаконня – квотний принцип, звільнення, заведення карних справ, обшуки і т.д. Потім інші прийшли, теж саме почали робити. То ми так дійдемо до того, що в нас торговці тюлькою керуватимуть районами! До речі, прецеденти вже існують. Саме виходячи з цих стратегічних питань національних інтересів, треба врешті-решт зупинитись і подивитись: а що  ми маємо? Який в нас потенціал? Хто розбудовуватиме державу? Ми багато говоримо про європейський вибір, європейські цінності і стандарти в культурі, економіці, політиці і, навіть футболі, але нічого не робимо.

– Наприкінці грудня минулого року Президент створив Національну конституційну раду, поклавши на неї підготовку концепції системного оновлення конституційного регулювання суспільних відносин у державі та проекту нової редакції Конституції України. Ви є одним з представників від Блоку Литвина, які братимуть участь у роботі Національної конституційної ради. Які, на вашу думку, положення Основного Закону країни вже потребують суттєвих змін та доповнень? Якими є ваші пропозиції до проекту нової редакції Конституції України?

– За великим рахунком у нас відбувається дуже цікава річ. Нам говорять, що аморально іти на конституційні канікули, а в той же час цілком морально порушувати Конституцію і рішення КС при прийнятті державного бюджету на 2008 р. і зміни до сотні законів. Головне положення, яке має бути в Конституції – щоб була буква і керуватись буквою Конституції, а не духом. Бо в нас знайшли закон, який вищий за Конституцію і назвали його духом Конституції.

Ви знаєте, з одного боку те, що запропоновано – це не є конституційним шляхом розв’язання проблеми, але політична сила, яка сьогодні представлена в парламенті не може бути відсторонена від конституційного процесу, від впливу на конституційні реформації. Тому ми прийняли таке рішення, що, відповідно до Указу Президента, будемо брати участь у роботі цієї конституційної ради. Запропоновано три кандидатури – Володимир Литвин, Михайло Сирота і я. Ми обговорювали це питання: Михайло Дмитрович має певний досвід роботи, Володимир Михайлович чудово володіє законотворчою і законодавчою базою, а мій досвід може бути використаний в реалізації прямих норм Конституції і ув’язання з місцевим самоврядуванням і сильною державною регіональною політикою. Бо, скажімо, за 11 років, які працювала Конституція, починаючи з 1996 року, 144 стаття, яка давала норму місцевим адміністраціям скасовувати незаконні рішення місцевого самоврядування з одночасним зверненням до суду, але там було написано «відповідно до Закону». Цей Закон так і не прийнятий і навіть зміни не вносили до Закону «Про місцеве самоврядування та місцеві адміністрації». І тим самим за 11 років ми дійшли до того, що місцеве самоврядування стає таким вже, я би сказав, відокремленим від держави з багатьох питань, починаючи від земельних, завершуючи формуванням бюджету та прийняттям різних пільг. Наприклад, обласні, міські ради у Західній Україні приймають рішення про пільги воякам ОУН-УПА. В Донецьку і Луганську цього не приймають. Але  бюджет формується, виходячи із загальнодержавних пропозицій, норм і таке інше. Тобто є багато питань, які потребують елементарного врегулювання. Насамперед: слід виписати Конституцію таким чином, щоб не дати можливість тлумачити її під себе.

– Наскільки реально підготувати нову редакцію Конституції таким чином, щоб у майбутньому її не тлумачив кожен на свій розсуд?

– Це стане реально тоді, коли ми дотримуватимемося міжнародного права, рекомендацій Резолюції Парламентської Асамблеї Ради Європи. В Резолюції чітко виписано, що треба робити. І тут, виходячи з досвіду європейського парламентаризму, виписано, що потрібно негайно змінити систему виборів. Я дослівно цитую пункт 12: «Асамблея також настійно закликає українську владу та політичні сили звернутися якнайшвидше до проблеми системи парламентських виборів, що може становити одну з причин слабкості політичної системи. Повністю пропорційна система із закритими виборчими списками та єдиним виборчим округом, що охоплює всю територію України, підтверджена конституційними змінами 2004 року, не гарантує обрання парламенту, що представляє українське суспільство в усьому його розмаїтті». І дійсно, з 450 депутатів 278 мешканці міста Києва, 46 – Донецька. Тобто це констатуюча частина. А постановляюча частина – пункт 15.4: «передбачити зміну системи виборів до Верховної Ради, наприклад, шляхом введення відкритих партійних списків, у яких виборці зможуть вказувати свої уподобання щодо конкретних кандидатів, включених до партійних списків, запропонованих політичними партіями (блоками), та шляхом поділу країни на різні виборчі округи». Розумно. А в нас усе робиться задля того, аби підійти до влади. Я хотів би наголосити, що європейські інституції, в тому числі і ПАРЄ, на першому етапі перебільшували так звані демократичні перетворення в Україні та ідеалізували так звану помаранчеву революцію. Ніяких підстав не було називати ті події, які відбувалися, революцією. Оскільки було вміло використано кримінально-олігархічними структурами, а також населенням невдоволення мас результатами правління і в тому числі дій оточення Леоніда Кучми. До речі, це певною мірою стосується і виборів 2007 року, на яких безцеремонно використали адміністративний ресурс. Та найстрашніше, що популістська демагогія вийшла на рівень державної політики. Тобто, брехня стала основою національної політики, а корупція – засобом управління. Тому я хотів би, що ми все ж таки дотримувалися європейських стандартів і тієї ж Резолюції. Бо жодного пункту Резолюції Парламентської Асамблеї Ради Європи ми не виконали.

– Разом з колегами по фракції ви розробили проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України (щодо складу доходів Державного бюджету та місцевих бюджетів)». Які нововведення в цьому законопроекті?

– З колегою, Миколою Деркачем, ми працювали над внесенням цього Проекту Закону. Йдеться про те, що торік усі відзначали 10-річницую ратифікації Європейської хартії місцевого самоврядування. Але сказати, що ми якось просунулися по виконанню цієї хартії я не можу. І справа полягає саме в тому, що відбувається дика централізація влади на центральному рівні. Ми виступаємо за розширення прав місцевих рад, громад, а реально для цього нічого не робиться. Що сьогодні сільська рада? Вона сьогодні – це прапор, печатка, вивіска. Все. А реального наповнення місцевого бюджету ми не маємо.

Ми запропонували такий податок, як податок на прибуток, а  10 відсотків залишимо на місцях. Влада буде зацікавлена в тому, щоб  підприємства працювали прибутково. В Україні сьогодні економіка більше 50% – це тіньова економіка. У мене виникає запитання: що є державним бюджетом? Якщо більше 50% економіки в тіні, то й держава виходить «тіньова»? З чого складається тінь? Тінь складається із ям, коли іде недофінансування державного бюджету. Тінь складається із заборгованості по поверненню ПДВ. Тінь складається із контрабанди. І нарешті, тінь складається із того, що заробітну плату виплачують у конвертах. Такими я бачу основні складові тіньової економіки. Тому ми говоримо, про те, щоб місцева влада була зацікавлена в роботі підприємств будь-якої форми власності і знаходила елементарні контакти. Бо сьогодні підприємство працює прибутково чи не прибутково – нікого не цікавить, а там же люди працюють. Прибуток підприємства можна використовувати на розвиток інфраструктури. Отже, перше - це підняття авторитету місцевої влади; друге – зацікавленість влади, щоб прибутково працювали.

– Верховна Рада зможе підтримати такі зміни?

– Думаю, - зможе. Ми на пальцях, доступно покажемо, розповімо і наведемо приклади. Тому, мені здається, що тут проблем не буде. Гадаю, що цей законопроект підтримає і опозиція, і коаліція, оскільки все сьогодні робиться під чергові вибори.

– Ви висловили занепокоєння скороченням витрат на фінансування армії, що є загрозою національній безпеці країни. Чому Президент, маючи зауваження до бюджету, не направив його на доопрацювання, а одразу ж підписав?

– Оточення Президента, зокрема АП,  Рада національної безпеки і оборони з головами адміністрацій погано попрацювали з бюджетом. Вони самі його не опрацьовували. Бо механізм розгляду такого важливого документа – це знущання над парламентаризмом, порушення Конституції і порушення рішень Конституційного Суду, який неодноразово вказував, що неможливо при прийнятті бюджету вносити одночасно зміни до інших законів. Тому, мені було дивно, коли після Різдва Христового Президент приїхав, а йому міністр оборони доповів, що «військова» стаття Державного бюджету на 2008 рік становить лише 1,06% валового внутрішнього продукту. А я про це говорив ще на засіданні комітету перед бюджетом, коли його розглядали. Ми говорили про це у Верховній Раді. Та хіба хтось чув! Тоді треба було зробити подарунок державі. Мають бути відповідальні, державницькі, підготовлені, висококваліфіковані кадри, які знають, що таке правова культура та елементарна бюрократія, в доброму сенсі цього слова.

– Окрім незадовільного фінансування армії, які ще питання в сфері національної безпеки і оборони потребують, на ваш погляд, невідкладного вирішення?

– Можу з усією відповідальністю сказати, що ігнорування владою правових норм, їх пристосування до потреб сьогодення створює загрози національним інтересам та безпеці держави.

Похвально, що глава держави опікується проблемами проведення Євро –  2012 та участю Міністерства оборони у підготовці футбольної першості. Але як могло статися, що в Одесі, за сприяння підприємства «Укроборонбуд», стадіон СКА перейшов з військової власності до приватних власників? Його територію, найімовірніше, використають для будівництва багатоповерхівок. Мало того, стадіон уже встиг змінити чергового власника. Проведення Євро-2012 в Одесі поставлено під загрозу через відсутність уваги з боку як місцевої, так і центральної влади, а, швидше:  через посилену увагу з їх боку. Або візьмемо, як приклад, важливу з точки зору національної безпеки проблему екстремізму та захисту прав національних меншин. В Одесі прямо на вулицях від імені так званої «православної громадськості» роздаються листівки відверто антисемітського змісту. Навіть Головний рабин Одеси і Півдня України перебуває у розгубленості.

Сумнозвісна практика рейдерства розповсюдилася і на національні організації та будинки, які їм належать. Мова йде про спробу поцупити у Асоціації болгар України розташований в Одесі Всеукраїнський центр болгарської культури і передати його приміщення нещодавно створеній організації, за якою стоїть конкретна фінансово-економічна група. В Одеській області проживає найбільша у світі болгарська діаспора. Скандал навколо центру культури аж ніяк не сприятиме зміцненню авторитету України в Європейському Союзі, членом якої є Болгарія.

Хочу нагадати, що відповідно до статті 119 Конституції України на місцеві державні адміністрації покладений обов’язок не лише забезпечувати законність і правопорядок, додержання прав і свобод громадян, але й реалізація в місцях компактного проживання корінних народів і національних меншин програм їх національно-культурного розвитку. Сьогодні громадяни очікують від влади не лише красномовних обіцянок, але й ефективної роботи по захисту їх прав та свобод.

– Сергію Рафаїловичу, яким буде 2008 рік для українського народу?

– Розпочався рік щура. Що сьогодні ми бачимо по телебаченню? Черги в ощадбанках. Цей рік почався з попереднього підкупу виборця його власними коштами. На жаль, так триватиме і надалі. Мабуть, це звучить неоптимістично, але це реальність.

Я дуже вдячний нашим читачам і нашим виборцям, що вони дали нам можливість сьогодні працювати у Верховній Раді, бо очищення відбулося всього на 20 чоловік. Ми як народний спецназ там. Це дійсно так, «Блок Литвина» у Верховній Раді України – це «народний спецназ» по захисту інтересів, прав і свобод громадян.

ЛЕСЯ КІХНО

ПОМІЖ КОЛЯДОК І ЩЕДРІВОК

Опинившись у цейтноті, парламентарі перервали власні канікули. Щоправда, така жертва явно шкодить якості законодавчого процесу

Наступної п’ятниці урочисто завершиться перша сесія Верховної Ради шостого скликання. Урочистості на початку та наприкінці кожної пленарної сесії передбачені регламентом ВР. Чи буде настрій у народних обранців відповідати святковості моменту на тлі 631 зареєстрованого у Раді законопроекту, які конче необхідно розглянути у режимі пленарних засідань? Гальмує законодавчий процес і депутатська дисципліна: за нашою старовинною традицією половину відсутніх у залі депутатів з мегафракцій картками для реєстрації й голосування «прикривали» їхні колеги. Дублювання не допомогло коаліції при розгляді деяких власних законопроектів. У цьому переконався кореспондент «Народної», провівши перший, після свят, парламентський день у ложі преси Верховної Ради.

На початку пленарного засідання парламентський хор, якому у ці дні виповнилося 5 років, привітав народних депутатів колядкою. Після традиційного вітання іменників Голова Верховної Ради Арсеній Яценюк поінформував про засідання Погоджувальної ради і про рішення, ухвалені її членами. З’ясувалося, що на розгляді у Верховній Раді знаходиться 631 законопроект, у комітетах на опрацюванні 438 проектів.

А.Яценюк нагадав, що Президентом України внесено як невідкладні 17 законопроектів. Він висловив думку про необхідність розглянути такі ключові законопроекти, як законопроект щодо внесення змін до Кодексу про адмінправопорушення в частині посилення відповідальності за порушення правил дорожнього руху і підвищення відповідних розмірів штрафів, також пропонується розглянути нову редакцію закону про державні закупівлі, внести зміни до Закону "Про Кабінет Міністрів" щодо частини неконституційних положень та законопроект, який стосується питання імперативного мандата.

Щодо порядку денного першого післясвяткового дня, то без сумніву, ключовими питаннями у ньому були законопроекти про ратифікацію Угоди між Україною та Європейським Співтовариством про реадмісію осіб і про спрощення оформлення віз та законопроекти, що стосуються внесення змін до Земельного кодексу в частині купівлі-продажу земельних ділянок сільськогосподарського призначення, але спершу депутати затвердили пропозиції про проведення тематичних парламентських слухань. Зокрема, на двох найближчих (6 червня і 12 листопада поточного року) передбачено обговорити проблематику виконання в Україні Європейської соціальної хартії та стан дотримання конституційних гарантій трудових прав громадян. Наступним народні депутати розглянули проект постанови про присудження щорічної премії Верховної Ради України педагогічним працівникам загальноосвітніх, професійно-технічних, дошкільних та позашкільних навчальних закладів за 2007 рік. У наступні роки право на дві премії отримають інші області. Розмір премії 20 тисяч гривень. Далі народні депутати розглянули й ухвалили низку постанов про призначення позачергових виборів окремих сільських та міських голів.

Не обійшлося без змагань у популізмі: лідер фракції "НУ-НС" В'ячеслав Кириленко повідомив, що його фракція зареєструвала у Верховній Раді проект закону про скасування депутатських пільг, крім того, він закликав ще на цій сесії розпочати процедуру внесення змін до Конституції відносно скасування депутатської недоторканності, на що спікери фракції Партії регіонів у кулуарах парламенту поінформували журналістів про те, що їхня фракція того ж дня зареєструвала у Верховній Раді схожий, але власний законопроект.

Цікавою стала полеміка щодо президентського законопроекту про внесення змін до Закону України "Про державні нагороди України" (щодо заснування ордена “Свободи” та медалі "За врятоване життя"). Доповідач - заступник глави Секретаріату Президента України Марина Ставнійчук повідомила, що поданим законопроектом пропонується розширити систему державних нагород України, встановивши орден "Свободи" для відзначення особливих заслуг громадян в утвердженні суверенітету та незалежності України, консолідації українського суспільства, розвитку демократії, соціально-економічних і політичних реформ, відстоювання конституційних прав і свобод людини і громадянина; медаль "За врятоване життя" для нагородження громадян за врятування життя людини, активну благодійну, гуманістичну та іншу діяльність у справі охорони здоров'я громадян, запобігання нещасним випадкам з людьми. І хоча законопроект 237-ма голосами був прийнятий у першому читанні, народний депутат України з фракції “Блок Литвина”, заступник Голови Народної Партії Олег Зарубінський висловив здивування тим, що даний законопроект має статус невідкладного, у той же час не був навіть елементарно підготовлений (за звичаєм, при обговоренні законопроектів, які мають стосунок до символіки й геральдики до законопроекту додаються описи і зображення до нагород).

 Висловив депутат позицію фракції і при обговоренні законопроектів щодо питань ратифікації Угоди між Україною та Європейським Співтовариством про реадмісію осіб і про спрощення оформлення віз, доповідачем по яких був міністр закордонних справ Володимир Огризко. І хоча за задумом авторів Угоди про реадмісію вона передбачає, ”що на основі взаємності швидкі та ефективні процедури ідентифікації та безпечного організованого повернення осіб, які не виконують умов, передбачених для в'їзду та перебування на території України або однієї з держав членів Європейського союзу та наступну процедуру полегшення транзитного перевезення таких осіб до країн їхнього походження”, народний депутат висловив побажання, аби в подальшій регламентації практики застосування механізмів реадмісії, з одного боку, – не порушувалися права людини, а з іншого, – Україна не перетворилася у перевалочний пункт незаконної міграції. Побоювання – небезпідставне, якщо врахувати той факт, що раніше Європейська комісія прийняла програму міграції «Притулок», загальний бюджет якої на 2007-2013 рік становить майже 400 мільйонів євро. Співдоповідач голова Комітету з питань європейської інтеграції Борис Тарасюк зазначив, що проблема реадмісії осіб є комплексна проблема, яка здебільшого виникла для країн Європейського Союзу через нелегальну міграцію українських громадян у ці країни. Тому природнім є прагнення Європейського Союзу захистити свій ринок праці. І якщо Угода між Україною та Європейським Співтовариством про реадмісію осіб була ухвалена мінімальними 226-ма голосами "за", то наступна Угоду між Україною та Європейським Співтовариством про спрощення оформлення віз Верховна Рада одержала вже 431голос підтримки. У преамбулі до неї йдеться про перспективу запровадження взаємного безвізового режиму поїздок громадян обох сторін. Угодою передбачені суттєві преференції для українських громадян. Зокрема, передбачається видача п'ятирічних багаторазових віз, які отримуватимуть бізнесмени, журналісти й офіційні особи центральних та місцевих органів влади, постійні члени офіційних делегацій. Однорічні багаторазові візи видаватимуться діячам науки, культури, спортсменам, професійним перевізникам, членам екіпажів поїздів, учасникам обміну між спорідненими містами.

Різко піддав критиці цей документ новачок парламенту - депутат Олесь Доній, який зазначив, що у практиці міжнародних відносин цілком природнім є застосування симетричних стандартів. Досить принизливо спостерігати за контрастом на кордоні, коли із Заходу до нас в’їжджають безвізово, а наші земляки вимушені у довгих чергах проходити принизливу процедуру оформлення, запровадження пільг для окремих категорій він взагалі розглядає як елементарний політичний підкуп окремих категорій громадян, у той час, коли за Конституцією всі громадяни у країні - рівні у своїх правах.

 На жаль, не підтримали народні депутати пропозиції своїх колег Олександра Ткаченка (фракція КПУ) та Катерини Ващук (фракція Блоку Литвина) про продовження мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення. У депутатів ніби були формальні підстави відхилити дані законопроекти, бо при передноворічному прийнятті державного бюджету України на 2008 рік депутати ввели певні застороги, однак, як справедливо завважила Катерина Тимофіївна – державний бюджет – документ дії одного року, а для створення ефективного механізму ринку землі, за яким не постраждали б ті, хто на землі працює, потрібно мінімум три роки.

 Інформуючи своїх колег про напрацювання фракції до Перехідних положень Земельного кодексу України, Катерина Ващук, зокрема, запропонувала заборонити купівлю-продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності та купівлю-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок і зміну цільового призначення земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, ведення особистого селянського господарства, які громадяни отримали із земель сільськогосподарських підприємств та земельних часток (паїв) до 1 січня 2010 року, а також визначити конкретно яким законом буде передбачено порядок обміну земельними ділянками сільськогосподарського призначення. За словами К.Ващук, "цей законопроект дасть можливість напрацювати відповідне законодавство; втілити в життя Земельний кадастр, бо зробити оцінку землі, розмежувати власність земель приватної, державної, комунальної власності за один місяць неможливо. Потрібно також провести моніторинг земель, узнати скільки її в Україні є. І тільки тоді включати інші моменти".

І хоча обидва законопроекти, як я вже зазначив вище, були відхилені депутатами, є підстави сподіватися, що напрацювання народників стануть у нагоді народним обранцям при розробці механізмів цивілізованого ринку землі, тим паче спікер, як компроміс, запропонував депутатам на майбутнє виділити для комплексного розв’язання проблем агропромислового комплексу спеціальні тематичні дні у графіку пленарних засідань Ради.

ОЛЕКСАНДР ВОРОНІН
«Народна» №2-3 (126-127) від 19 січня 2008 року