Чи відповідає проголошеному в Основному законі конституційному праву людини на вибір нинішнє виборче законодавство? Минулої п’ятниці у Національному інституті стратегічних досліджень подібний аналіз намагалася зробити група провідних експертів з виборчого законодавства, яка при уважному розгляді каменя на камені не залишила на прийнятих нещодавно поспіхом змінах у ньому. Новації фактично консервують нинішній монополізм парламентських партій, перетворюючи українську владу в закрите акціонерне товариство. Красномовна деталь: практично всі із запрошених на дискусію представників фракцій Верховної Ради 5 скликання як від коаліції, так і від опозиції, цей захід проігнорували…

Ключове слово, яке можна вивести з хроніки нашого політичного життя, останніх трьох років: «легітимність». Одна гілка влади, подібно відомій сутичці між Паніковським і Балагановим, ніби постійно запитує в іншої: “Хто ти такий? – А ти хто такий? – Ні, ти їдь до Києва і запитай…» І люди, як пам’ятаємо, їхали до столиці, щоб подивитися на «велике скупчення чесних людей в одному місці».Одна біда – легітимність Конституційного Суду, а тут ще більшість оновленого складу Центральної виборчої комісії раптом «забюлетенила», тож доки не є стопроцентним фактом: чи одержить 30 вересня пересічний виборець до своїх рук не лікарняний, а вже інший – виборчий бюлетень, та ще з огляду на погані квартирні умови спікера Мороза (на пропозицію Президента взяти собі на кухню спікерське крісло, Сан Санич, як пам’ятаємо, пожалівся на малий метраж кухні), який і досі не хоче розпускатися…

Як бачимо, повноважні представники головного поручителя про свій тимчасовий й службовий статус якось забули, і з суб’єкта влади перетворили народ в об’єкт своїх передвиборчих маніпуляцій. Власне, більшість експертів на круглому столі й стверджувала, що прийняті на початку червня зміни у виборче законодавство ще більше поглиблюють правову диспропорцію, закріплюючи монополізм парламентських партій, незалежно від кольору їхніх партійних прапорів. Ось як у супроводжувальному тексті на веб-сайті парламенту означена сутність цих змін: «Проектом закону пропонується вважати вибори такими, що не відбулися, якщо в них взяло участь менше половини від кількості виборців, включених до списків виборців.

У разі визнання позачергових виборів депутатів такими, що не відбулися, ЦВК не пізніш як у двохмісячний термін з дня позачергових виборів оголошує про початок повторних позачергових виборів депутатів.

ЦВК зобов’язана встановити результати виборів депутатів незалежно від кількості виборчих дільниць, в яких голосування було визнано недійсним.

При проведенні позачергових виборів депутатів відкріпні посвідчення не виготовляються та не використовуються.

Органи державної прикордонної служби за три дні до дня виборів подають до окружних виборчих комісій відомості про осіб, які на момент подання відомостей відсутні на території України.

При проведенні позачергових виборів до списків виборців на закордонних виборчих дільницях включаються виборці, які на час складання списків виборців перебувають на консульському обліку.

Парламентарії також ухвалили зміни до Бюджету, які передбачають виділення 365 млн. гривень на фінансування підготовки та проведення позачергових виборів ВР. У законі визначено, що видатки «за бюджетною програмою проведення позачергових виборів народних депутатів здійснюються у разі призначення позачергових виборів не раніше, ніж на 29 вересня 2007 року”.

На круглому столі учасники дискусії переважно аналізували механізми забезпечення виборчих прав громадян та гарантії дотримання демократичних стандартів виборчого процесу, зробивши акцент на можливих загрозах їхнього проведення, - формування списків виборців; робота  виборчих комісій; використання адміністративного ресурсу та спроби фальсифікації результатів голосування.

Основними пунктами обговорення для експертів стали три нововведення. Насамперед, необхідність 50% явки виборців, щоб вибори були чинними. По-друге, питання голосування вдома. І нарешті, залучення у виборчий процес прикордонних служб. Експерти практично одностайно зійшлися на тому, що зміни в закон "Про вибори народних депутатів" є кроком назад у питанні проведення чесної виборчої кампанії. Більше того, цей закон може дати всі механізми для того, щоб вибори були зірвані. Як відзначив заступник голови Асоціації народних депутатів України, експерт проекту "Сприяння організації виборів в Україні" Олександр Барабаш, складається враження, що люди, які писали цей закон, ніколи не брали участь у виборчому процесі", а метою його прийняття є "забезпечення політичних прав" окремих сил. Так, він відзначив, що пункти про 50% явку, а також голосування вдома не є головними погрозами для нинішніх виборів. Тоді, як питання залучення у виборчий процес прикордонних служб — це антиконституційна норма, оскільки вона обмежує права й волю громадян, адже цей пункт закону позбавляє права голосу тих, хто вирішив повернутися в Україну менше, ніж за три дні до дня голосування.

У свою чергу, глава правління Комітету виборців України Ігор Попов звертає увагу на процес формування списків виборців, оскільки саме це питання від виборів до виборів залишається ахіллесовою п’ятою кампаній. Зокрема, Попов відзначає, що в законі є посилання на Реєстр виборців, якого донині немає і навряд чи з'явиться до 30 вересня. Отже, не виключені маніпуляції і спроби фальсифікацій під час виборів. Він також звернув увагу присутніх на той факт, що виборці знову не одержать повної інформації про партії, а також кандидатів у народні депутати, про що свідчить практика проведення закритих партійних з'їздів. Що стосується тенденцій виборчого процесу, то глава КВУ прогнозує, що вибори будуть брудними. "Ми бачимо, що три основні політичні сили (БЮТ, "Наша Україна", Партія регіонів) не хочуть бути в опозиції, тому не виключено, що будуть і майдани, і революції. Осінь може бути дуже цікавої".

А політолог Віктор Небоженко відзначає, що в учасників виборчого процесу спостерігається "тяжіння до змови, а не до договору". Виокремлюються дві тенденції: культ особистості – виборець вибирає не програми й ідеологію, а конкретну людину; партійний монополізм – не дозволяє з’явитися на політичній арені новим партіям. Віктор Сергійович звертає увагу, що головним у нинішній виборчій кампанії є не результат виборів, як такий, а боротьба за крісло прем'єр-міністра, тобто доступ до виконавчої влади. Причому, на думку експерта, вибори полегшення не принесуть. "Хіба що восени буде не так спекотно, як улітку", – зіронізував політолог, а також  висунув несподіваний прогноз, що вибори 30 вересня можуть бути не останніми  в цьому році.

Політолог Олесь Доній трохи інакше розставив акценти. Він говорить про те, що події в Україні ведуть до дискредитації ідеї парламентаризму, а партноменклатура робить усе, щоб відсторонити суспільство від виборчого процесу. Отже, оцінюючи цю кампанію й зокрема новий закон про вибори, політолог ставить риторичне запитання "чи не є цей закон варіантом змови між різними політичними силами? Якщо пригадати, що під час прийняття змін до Закону про ЦВК та формування комісії виключно власними представниками депутати різних відтінків продемонстрували неабиякий консенсус («за» зміни проголосувало 424 депутати), підозри політолога мають серйозні підстави. До речі, на одній з недавніх прес-конференцій народний депутат України, член Партії регіонів Тарас Чорновіл жартівливо зазначив, що він з Олесем  Донієм, який дав згоду на участь у парламентських виборах за списком луценківської «Самооборони», роблять своєрідну рокіровку, бо сам Тарас Чорновіл має намір повернутися до політології. І як політолог в одній з газет нещодавно висловив невтішний для України прогноз: «Після дострокових виборів у новому парламенті буде більше "партійного диктату". "В списки набиратимуть слухняних людей. Відмітьте – не законослухняних, а покірних,  перед певними лідерами певних груп", – заявив він. За його словами, ці люди будуть абсолютно залежними, і навіть якщо усередині фракції буде ухвалено не правове рішення, вони нічого не зможуть сказати. "Після цих виборів ми отримаємо гірший парламент, ніж нинішній, незалежно від того, який там буде розклад політичних сил", – упевнений Чорновіл. До речі, подібний песимізм пролунав і на дискусіях Українського клубу цього понеділка, коли в колі політологів обговорювалася проблема зміни поколінь в українській політиці. Отже, за нинішніх правил гри, знайти нове обличчя в наступному складі Верховної Ради буде так само складно, як уже згаданому Паніковському одержати хоч крихту золота з чавунних гир…

ОЛЕКСАНДР ВОРОНІН
«Народна» №25 (98) від 30 червня 2007 р.