УСУПЕРЕЧ ПАРТІЙНИМ ПЕРЕДВИБОРЧИМ ГАСЛАМ ДЕЯКІ ДЕПУТАТИ ВІД БЮТ БОРЮТЬСЯ ЛИШЕ ЗА ВЛАСНИЙ ДОБРОБУТ. ПРИЧОМУ НАЙБРУТАЛЬНІШИМ СПОСОБОМ. ЗДОРОВІ ПОЛІТИЧНІ СИЛИ КИЇВЩИНИ НАМАГАЮТЬСЯ ДАТИ ВІДСІЧ ЗАЗІХАННЮ НА ВЛАСНІСТЬ СВОЇХ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД…

У номері «Народної» за 7 квітня ми розповідали про дивну позицію фракцію БЮТ у Білоцерківській міській Раді щодо вирішення насущних проблем територіальної громади, в тому числі й у питаннях залучення інвестицій (у даному контексті – радше створення перепонів для них). Але схожа ситуація, як з’ясувалося, спостерігається і в Бориспільській та Фастівській міських Радах. Ідеологічне прикриття намагання взяти під контроль діяльність комунальних підприємств, земельно-майнові питання, проблематику залучення інвестицій під зовні благородним гаслом – навести порядок у цих сферах – здійснює Київська обласна Рада, де «контрольний пакет голосів» саме й належить згаданій вище фракції, практична ж реалізація відчуження повноважень від міст здійснюється за допомогою «важкої артилерії» – народних депутатів, у яких, у світлі політичної боротьби в центрі,  з’явився вільний від законотворчої діяльності час…

 1. ЗАВДАННЯ № 1: ОЧОЛИТИ ВСЕ!

Усі розуміють, що рано чи пізно нинішнє політичне протистояння, незалежно від підсумків майбутніх позачергових парламентських виборів, завершиться чи принаймні перейде у цивілізовану фазу й тоді доведеться перейти до наступного етапу політичної реформи – пошуку оптимальної для України моделі місцевого самоврядування, в тому числі й здійснення не дуже популярної в усьому світі реформи – адміністративно-територіальної. Незважаючи на рясноту проектів нашого облаштування, практично всі автори, за відправну точку для своїх подальших розрахунків, беруть прийняту скрізь одиницю – територіальну громаду – село, селище, місто, усвідомлюючи, що форми подальшого об’єднання територіальних громад, розмежування повноважень із регіональними утвореннями й центром – питання другорядне. Власне, нинішнє незавидне становище багатьох населених пунктів країни й пояснюється традицією, що дісталася нам у спадок з минулого – надмірною централізацією всього нашого життя, коли без благословення з обласного центру чи зі столиці щось самостійно зробити на місці неможливо. Головним чином, це пояснюється не стільки конфігурацією державної надбудови, скільки застарілою податковою й  перерозподільною фінансово-бюджетною системою країни, й доки вона не зміниться, всі гасла про формування бюджету знизу – так і залишаться марними. Тим часом, у процесі нинішньої боротьби за повноваження, Голова Верховної Ради п’ятого скликання Олександр Мороз висунув таку пропозицію: замість районних і обласних державних адміністрацій утворити, до болю знайомі, виконкоми Рад. Ті, що пам’ятають радянське минуле, мабуть, не забули, що головну скрипку на місцях відігравали не вони і навіть не представницькі органи влади – Ради, утворені з безальтернативно обраних депутатів, а райкоми й обкоми Комуністичної партії. В умовах багатопартійності реанімація виконкомів знадобилася спікеру, мабуть, не з ностальгічних міркувань, а для вибудови власної вертикалі влади у контр-пункт до нинішніх державних адміністрацій, які підпорядковані й Кабміну, й Президенту України. Останній, до речі, донедавна мав виключну прерогативу призначати й звільняти голів адміністрацій. Такі президентські повноваження, як пам’ятаємо, беруть свій початок ще з часів президентства Леоніда Кравчука, коли глави районних та обласних адміністрацій мали у титулі своєї посади ще й словосполучення «представник Президента»… Цікаво, що одними з перших на практиці  фактично підтримали цю спірну ініціативу Мороза його нинішні політичні опоненти з БЮТу. Саме їхня фракція у депутатському корпусі Київської обласної Ради – найчисленніша, а очолює обласний парламент Володимир Майбоженко, звичайно, – теж бютівець. Але в справі реалізації державобудівничих уподобань Олександра Мороза в Київській обласній Раді пішли навіть далі, поставивши воза попереду коня: виконкомів ще немає, а їхні служби вже утворено. Спираючись на власне  рішення сесії початку року, облрада вирішила  підпорядкувати навіть не виконавчій гілці влади – Облдержадміністрації, а собі всі Бюро технічної інвентаризації області. Таке рішення фактично  паралізувало роботу БТІ Києво-Святошинського району й пересічних громадян, а також керівників підприємств, розміщених тут. За повідомленням газети «24», вже третій тиждень вони не в змозі «продати, обміняти чи закласти під заставу кредиту свої кровні квадратні метри житлової й виробничої нерухомості». А ось депутати Бориспільської міської Ради вирішили відстояти власну службу технічної документації від зазіхань «старшого брата». На грунті майнових питань на сесії Київської обласної ради, яка відбулася у вівторок, розгорнулися справжні баталії. На неї для висвітлення власної позиції запросили мерів міст і представників місцевих рад. «Бориспільське бюро технічної інвентаризації захопили рейдери», – заявив на сесії депутат Бориспільської міськради Юрій Федун. Так він розцінив згадані вище дії обласної ради, яка, виконуючи рішення піврічної давності, змінила керівника установи. «Громада міста проти того, щоб керівників комунальних підприємств призначали з Києва, – зазначив Юрій Федун. – Інтереси міста страждають тому, що тарифи призначатиме дядько з Київської області, а відповідатиме місто. Це ж стосується й платежів, вирішення будь-яких технічних питань, проведення ремонтів». Фракція «Наша Україна» навіть оголосила, що йде в опозицію до керівництва ради й утворює широкий антикорупційний фронт. Резонансним на сесії був і виступ на захист прав територіальних громад лідера обласної організації народників Віктора Сінченка, якого, при всьому бажанні, на відміну від міських голів, важко запідозрити в упередженості. Загалом, того дня атмосфера на сесії обласної ради нагадувала типове протистояння в парламенті.  Як повідомила кореспондент «Радіо Київ», – у залі під час розгляду питання постійно звучали вигуки – „ганьба”. Своєрідним арбітром дискусії виступила губернатор Київщини Віра Ульянченко, запропонувавши відкласти розгляд питання, допоки не буде знайдено спільну мову із міськими та районними радами. «Реформувати систему управління комунальним майном нам конче потрібно, – сказала губернатор. Але я хотіла б, щоб робили ми це  спільно з депутатським корпусом, районним і територіальними громадами. Нам потрібно це питання відкласти, обговорити з комісією, долучити туди мерію міст і провести достойно цю ревізію». Вірі Іванівні у цій ситуації справді не позаздриш: з одного боку, посада примушує захищати здоровий глузд і законність в області, яку вона очолює, а з іншого – не дуже то й хочеться йти на прямий конфлікт із політичними союзниками…. Після бурхливих баталій  виступив і голова Київської обласної ради Володимир Майбоженко запевнив присутніх, що облрада передасть комунальне майно місцевим громадам, якщо таке рішення буде прийнято на всіх рівнях. «Депутат, можливо, не хоче конструктивно працювати, або він разом із мером воліє, аби все це відійшло їм одразу. Якщо нині це є власністю територіальних громад Київської області, то для того, щоб БТІ передати сьогодні в Бориспільську власність, нам потрібно провести засідання й мати рішення сесій усіх районних, міських, сільських, і селищних рад». Безумовно, появі конфлікту інтересів сприяло й те, що, згідно з чинним законодавством, комунальні підприємства підпорядковані органу місцевого самоврядування, але якого саме рівня – в законі не сказано. Ця лакуна в законі й дала можливість обласним парламентаріям волюнтаристським чином взяти під свою опіку низку водо- та теплопостачальних підприємств, які обслуговують потреби виключно територіальних громад окремих міст області.  За збігом подій того самого дня, 14 травня, відбулася й ХХ позачергова сесія Фастівської міської ради V скликання. Депутати, серед іншого, затвердили рішення про прийняття до комунальної власності територіальної громади міста фондів військового містечка №6 та взяття у комунальну власність територіальної громади комунальне підприємство Київської обласної ради “Фастівводоканал”. У рішеннях сесії записано й такий пункт: «Звернутися до Кабінету Міністрів України та Київської обласної Ради щодо ініціювання скасувати рішення Київської обласної ради про підпорядкування комунальних підприємств м. Фастів Київській обласній раді й передачу в комунальну власність територіальної громади м. Фастів комунального підприємства Київської обласної ради “Фастівводоканал”.

(Закінчення в наступному номері)

Лесь Іванів
"Народна" №19 (92) 19 травня 2007 року.