Народна Партія на заключному етапі IX з’їзду підбиває підсумки парламенської кампанії, вносить зміни у партійну програму й статут, позбавляється зайвого баласту у своїх лавах та протягує руку конструктивним позапарламентським силам

Результат є, однак самозаспокоєння - гірше інтриг супротивників

По-діловому, а одночасно з піднесеним настроєм народники провели IV етап ІХ партійного форуму. Підстави для оптимізму справді вагомі – разом з партнерами з Трудової Партії, Блок Литвина спромігся перервати півторарічну паузу, коли йому довелося працювати у статусі позапарламентської політичної сили. Тим самим був ліквідований чи не найпарадоксальніший (на думку аналітиків, штучно створений зацікавленими особами) дисбаланс в архітектоніці сучасного вітчизняного партійного будівництва, коли партія, що має найпотужніше представництво в депутатському корпусі місцевих, районних і регіональних рад (понад 20 тисяч депутатів!), не була представлена у Верховній Раді.

Відразу після позачергових виборів наша газета зробила спробу проаналізувати низку чинників, що сприяли успіху Блоку Литвина на виборах. Ще один аспект, що вплинув на перемогу – людський фактор - був озвучений на початку партійного з’їзду самим лідером Володимиром Литвином, коли він дещо порушив звичайну форму проведення подібних заходів і замість утворення традиційної президії запросив на сцену кілька десятків найактивніших на останніх виборах партійців з усіх куточків країни. Кожен з них, хто під оплески однодумців піднімався на сцену, на різних ділянках роботи домігся на дочасних парламентських виборах найкращих результатів серед колег. Причому, серед них були не тільки ті, кому належало бути активним, як кажуть за штатом (керівникам передвиборних штабів Блоку, очільникам первинних, сільських, районних, міських й обласних парторганізації НП, депутатам і представникам партії в органах місцевого самоврядування), найбільшої моральної підтримки залу були удостоєні рядові активісти Блоку, що, враховуючи практику попередньої кампанії, на виборчих дільницях, у статусі спостерігачів, унеможливили фальсифікацію волевиявлення громадян, а головне - авторитетні у громаді люди, які вміло провели агітацію серед земляків.

Оцінюючи внесок «винуватців» святкового моменту в порядку денному, Володимир Михайлович зазначив, що якби з подібним ентузіазмом й ефективністю на виборах працювали всі партійці, то, можливо, саме народники з трудовиками нині б диригували процесом формування парламентської коаліції. Проте лідер Блоку, запропонувавши узагальнити на майбутнє досвід й форми роботи з виборцями кращих партійних організацій, закликав на цьому етапі завершити святкову фазу й перейти до повсякденної роботи по реалізації партійної Програми, до якої, як і до Статуту партії, на цьому ж з’їзді, із врахуванням новітніх реалій розвитку країни, були внесені відповідні зміни. Ще одна особливість у формі проведення з’їзду – промова лідера партії (її ми вміщуємо на 6 та 7 сторінці номера, - «Н») не передувала виступам делегатів, а увінчувала їх. Звертаючись до своїх ідейних однодумців, представники різних регіонів країни (а їхні виступи читайте на 8-9 стор., - «Н»), різних вікових і соціальних верств нашого суспільства (голова мандатної комісії Віталій Олуйко з Хмельниччини також відзначив інтелектуальний потенціал народників, вказавши на майже стовідсоткову наявність вищої освіти серед делегатів форуму) говорили не лише про здобутки партії, а й про ті проблеми нашого суспільства, які партійці на місцях, у співпраці з усіма здоровими політичними силами країни, повинні здійснювати для реалізації своїх програмних завдань.

Завдання лівого центру – протистояти хаосу й руйнації України

У своєму виступі, аналізуючи нинішню соціальну-політичну ситуацію, Володимир Литвин констатував: «Україна знову живе відчуттям необхідності перемін, люди готуються до цих перемін, і, як правило, в гіршому плані. Зрозуміло, що, як доводить практика, думки мають властивість матеріалізуватися. На превеликий жаль, Україна, українське суспільство, наші люди не мають оптимізму і віри, що завтра буде краще. Готуються до гіршого». За таких умов, на думку політика, вибудовувати державну перспективну політику практично неможливо, оскільки, знову ж таки, українська практика свідчить, що життя в нас розвивається від конфлікту до конфлікту: “Ми не можемо, не повинні й далі допускати життя і роботу на короткий результат. Не можемо, не повинні й далі погоджуватися з тим, що у нас відсутні реформи і відсутній прогрес у країні, що в нас відсутнє чітке і впевнене відчуття на рахунок того, де знаходиться країна зараз і з якими результатами вона має жити завтра”. Тому Володимир Литвин запропонував своїм однодумцям дотримуватися ясної й чіткої позиції: «Наше завдання власним прикладом, маючи парламентську трибуну, говорити виключно про те, що Україна має зосередитися на роботі, що Україна має зосередитися на собі, на внутрішньому облаштуванні держави». У ході дискусії, делегати з’їзду, звертаючись до новообраних народних обранців від Блоку, закликали працювати у цьому напрямі спільно - «Ви в законодавчому органі влади, а ми на місцях. І пам’ятайте, що депутати місцевих рад разом з первинними парторганізаціями – ваш надійний тил».

Звичайно, що головною метою будь-якої політичної сили є реалізація на державному й місцевому рівні партійної програми. І навіть той факт, що півтора року народники буди поза стінами парламенту, перебуваючи в опозиції до чинної влади мало й свої плюси: партійні активісти частіше стали спілкуватися з рядовими партійцями на місцях, більш ретельно вивчали запити простих людей і все це стало у пригоді, коли спільними зусиллями партійних ідеологів і керівників регіональних парторганізацій, у співпраці з партнерами –трудовиками, складалася Перевиборна платформа Блоку Литвина. Тож зараз, та ще з врахуванням тих змін, які сталися в країні за останній час, виникла потреба внести зміни до партійної Програми партії. Головна мета народників, згідно з новою програмою, – подолання бідності і захист людей праці. Важлива складова в пріоритетах партії відведена селу і його соціально-економічним проблемам. Зокрема, як заявив з трибуни доповідач нової програми Олег Зарубінський, - «Наша парламентська фракція наполягатиме на продовженні дії мораторію щодо продажу землі сільськогосподарського призначення», а лідер партії навіть пообіцяв для цього, якщо буде потрібно, блокувати парламентську трибуну, що було зустрінуте шквалом оплесків делегатів. Представляючи проект програми делегатам, заступник Голови Народної Партії також позиціонував місце партії у політичному спектрі країни, як лівоцентристську силу. А оскільки серед зареєстрованих Мін’юстом партій багато й таких, хто має схожу ідеологію з народниками, Олег Зарубінський зачитав відповідне звернення Народної Партії до позапарламентських партій і громадських організацій, в якому запропоновано сформувати спільний лівоцентристський блок і була висловлена готовність Блоку Литвина представляти інтереси всіх конструктивних сил, що погодяться на співпрацю в парламенті.

Звичайно, представляючи системну альтернативу розвитку країни, на думку народників, ключовим критерієм для співпраці з потенційними союзниками є дійсна, а не лише задекларована турбота про людей. Що стосується контактів з парламентськими силами, з'їзд Народної Партії доручив своєму лідерові Володимиру Литвину провести переговори про формат співпраці з їхніми представниками у Верховній Раді. Сам Володимир Михайлович у своєму виступі однією з умов такої співпраці назвав проведення пенсійної реформи, а також реформу судової системи. При цьому він запропонував ініціювати "масовий рух за справедливу заробітну плату", а також орієнтуватися на децентралізацію влади не на словах, а шляхом реальних положень бюджету.

Зрозуміло, протягуючи руку потенційним партнерам, визначаючись із форматом співпраці з іншими політичними силами, будь-яка партія на своїх форумах завжди здійснює своєрідний огляд і власних лав. Не секрет, що на місцях і у регіонах багато випадкових людей, які скориставшись брендом партій та їхніх лідерів, одержали депутатський мандат, а опинившись у представницькому органі влади, або навіть у кріслах виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, вирішують власні питання, втрачають зв’язок з партіями, які їх делегували у владу, і навіть переходять до інших фракцій. Тому одним з рішень партійного форуму став пункт порядку денного про відкликання подібних депутатів.

Декого може здивувати той факт, що народники, виступаючи за повернення мажоритарної системи виборів, водночас виступають за імперативний мандат. А жодного парадокса тут немає, бо споконвічне кредо народників - дотримуватися не лише Конституції, а й інших чинних законів. Тому таку норму закону (про імперативний мандат), спрямовану на покращення партійної дисципліни, лідери партії розглядають як тимчасову, що буде діяти доки на відбудуться відповідні зміни у виборчому законодавстві.

Розумні компроміси – форма тактики реалізації партійної стратегії

Звичайно, багато з присутніх на з’їзді журналістів очікували, що на ньому партія визначиться – до якої саме коаліції пристати. Однак народники і в цьому плані проявили принциповість, - доки новообрані депутати не приймуть присяги, відповідно до чинного законодавства – можна говорити про неформальні консультації й не більше. До того ж, дехто з політологів прогнозує можливість роботи законодавчого зібрання без чітко сформатованої коаліційної більшості, коли голосування по окремих законопроектах здійснюватиметься відповідно до програмних засад й ідеології партійних фракцій, а попередній уряд матимемо статус виконуючого обов’язки.

Володимир Литвин прогнозує, що головний фінансовий документ країни – бюджет на наступний рік буде затверджений уже після новорічних свят. Що ж до участі в коаліції - тут лідер Блоку, відповідаючи на запитання журналістів, вкотре підтвердив свою позицію. Блок Литвина готовий формувати коаліцію, але не приєднається до жодної вже сформованої. Важливим є також врахування партнерами по коаліції програмних засад блоку. А от питання посад для членів його блоку - другорядне. “Я нікому нічого не винен, оскільки я не жив у кредит. Я ніде жодним словом не сказав, куди я пристану, як мене не ламали. Повірте, мене не пече посада спікера заради того, щоби комусь здатися. Більше, ніж один портрет, там висіти не буде”. Однак варто пригадати, що, згідно з останніми соціологічними дослідженнями, які були проведені у жовтні Фондом Громадської думки України, чверть наших земляків прагне на посаді Голови Верховної Ради бачити саме Володимира Литвина, що втричі вище, ніж в інших потенційних претендентів на спікерську булаву. І все ж наприкінці варто узагальнити головну тезу у стратегії народників, яка була озвучена на партійному форумі: «Реалізація народної ідеології – це практична щоденна робота, направлена на забезпечення гідних умов життя всіх громадян. Решта всіх питань зовнішньої і внутрішньої політики – другорядні». Цікава новація від народників – для здійснення своєї місії реалізації положень народної ідеології в діяльності парламенту і уряду – Блок Литвина має намір запровадити попередню економічну експертизу змісту всіх нормативних актів, які будуть прийматися парламентом й урядом.

ОЛЕКСАНДР ВОРОНІН
«Народна» №»45 (118) від 17 листопада 2007 р.