Стан правосуддя в Україні повною мірою віддзеркалює ті негативні процеси, які в останній час відбуваються в Україні у зв’язку з політичним протистоянням, що призвело до кризи у відносинах між гілками влади. І тому, безумовно, вирішити проблеми правосуддя в Україні без подолання цих кризових явищ неможливо.

Перш ніж реформувати судову владу, потрібно визначити основні напрямки удосконалення правосуддя в Україні.

По-перше, судова влада, включаючи Конституційний Суд, повинна бути доступною для всього населення України без винятку, а також для іноземців та осіб без громадянства. З цією метою в кожному суді повинні бути створені умови для того, щоб будь-який громадянин міг звернутись до суду і отримати необхідну юридичну допомогу.

Незалежно від підсудності проблеми, з якою звертається до суду громадянин, суд зобов’язаний:

-         прийняти заяву і розпочати провадження;

-         направити заяву по підсудності в інший суд або в інший правоохоронний орган, повідомивши про це заявника;

-         відмовити у задоволенні вимог заявника, якщо їх задоволення не передбачено законом, про що повідомити заявника.

По-друге, повинні бути створені відповідні умови для надання юридичної допомоги малозабезпеченим верствам населення. Відсутність коштів не повинна стати причиною незахищеності людини.

Тільки таким чином можна повернути довіру судів і забезпечити виконання ними основного завдання: забезпечення судового захисту людини.

Для реалізації основного завдання суди повинні бути незалежні, народні, а тому формуватись виключно шляхом виборів і на певний термін.

Незалежними суди повинні бути від впливу чиновників, але бути незалежними від народу України, означає не визнавати того факту, що єдиним носієм влади є народ України.

Але ця залежність перш за все означає тільки те, що суди обираються народом і йому підзвітні та підконтрольні, при цьому суди, розглядаючи справу, повинні керуватись лише Конституцією України, законами України та власною правосвідомістю і нести відповідальність за недотримання цих вимог.

На законодавчому рівні потрібно визначити порядок звільнення суддів, в тому числі на вимоги населення.

Право бути обраним суддею повинні мати громадяни України, які за своїми професійними та моральними якостями можуть професійно, неупереджено здійснювати правосуддя і тільки за рекомендацією спеціальної кваліфікаційної комісії. Безумовно, це не просте питання і потрібна консолідація всіх політичних сил для його вирішення.

З метою забезпечення об’єктивного розгляду справи, недопущення зловживань при прийнятті судами рішень, необхідно реформувати інститут народних засідателів з тим, щоб усі кримінальні справи розглядались виключно за участю народних засідателів, яких повинно бути в кожному районі та місті достатньо для того, щоб можна було призначати їх не на розсуд суддів, а за допомогою комп’ютерного відбору. Комп’ютер повинен визначати, хто із народних засідателів бере участь у розгляді тієї чи іншої справи.

Враховуючи те, що серед населення України весь час збільшується кількість юристів, то бажано, щоб народні засідателі мали юридичну освіту. Треба прискорити створення судів присяжних, як і передбачено Конституцією України.

Конституційний Суд України повинен формуватись виключно на професійній основі, враховуючи моральні якості. Ніякі квотні принципи для формування Конституційного Суду України недопустимі.

Суддівська недоторканність повинна бути скасована, але при цьому на законодавчому рівні потрібно встановити особливий порядок притягнення суддів до юридичної відповідальності при забезпеченні надійного правового захисту суддів та членів їхніх сімей.

На законодавчому рівні чітко визначити підсудність справ місцевих судів з тим, щоб вказаним судам було заборонено розглядати справи щодо законності Указів Президента, Постанов Кабінету Міністрів. Ці питання потрібно віднести до компетенції Верховного та Конституційного судів.

Створити дієвий механізм забезпечення виконання рішень суду. Не виконання рішень суду так, як і втручання в його діяльність, вважати тяжким злочином.

Необхідно встановити постійний моніторинг діяльності судів із залученням фахівців та громадськості. Розробити положення про моніторингові комітети. Регулярно 1-2 рази в півроку проводити громадські слухання про стан правосуддя в регіоні та в країні в цілому за висновками моніторингового комітету з залученням до слухань засобів масової інформації.

Також треба розширити міжнародну співпрацю з судовими органами інших держав з обміну досвідом та дослідження проблем.

Безумовно, провести судову реформу без реформування всієї правоохоронної системи неможливо, особливо, що стосується тієї діяльності, яка безпосередньо пов’язана з діяльністю судової системи.

Як і суди, органи, що проводять досудове розслідування, повинні бути незалежними, а тому виведеними із складу силових структур, а на їх базі повинно бути створено незалежне Всеукраїнське (національне) бюро розслідування. В компетенції силових структур залишити тільки дізнання. Без вирішення цього питання практично неможливо гарантувати правовий захист людини, особливо тих людей, які з тієї чи іншої причини потрапили в поле зору правоохоронних органів. Тільки в такий спосіб може бути гарантована рівність усіх перед законом.

Не менш важливе значення при здійсненні правосуддя мають органи прокуратури.

Не можна допускати в подальшому, щоб орган, який проводив досудове розслідування, здійснював нагляд за цим розслідуванням та ще й підтримував державне обвинувачення в суді ( мається на увазі Генпрокуратура України ). Тому, за Генпрокуратурою України доцільно було б залишити тільки наглядові та представницькі функції, а для підтримання державного обвинувачення повинні бути створені спеціальні незалежні прокуратури, які б формувались виключно Генеральним прокурором України та були підзвітні та підконтрольні тільки йому.

Кримінальні справи від районних, міських та обласних прокуратур повинні направлятись в суди тільки через вказаних прокурорів.

Таке реформування прокуратури України унеможливить вплив прокурорів районів, міст та областей на діяльність прокурорів, які підтримують державне обвинувачення в суді, і дасть можливість їм діяти тільки в межах закону і унеможливити факти направлення в суд справ сумнівного змісту, сфабрикованих та недорозслідуваних.

Усі наведені пропозиції були озвучені та обговорені на засіданні круглого столу за участі керівників судових та правоохоронних органів Сумської області та на засіданні громадської ради при Сумській обласній адміністрації і лягли в основу рекомендацій Верховній Раді України та Президенту України з проблемних питань реформування судової влади в Україні.

О.С.Коробка,

заступник голови Сумської міської

організації Народної Партії,

ст. викладач кафедри правосуддя

Сумського національного аграрного університету