Традиційно третьої суботи квітня в Україна відзначається День довкілля, проте приводу для святкування немає. Нинішній стан навколишнього середовища викликає вже не занепокоєння, а страх перед невідворотними змінами природи, які позначаються на здоров’ї українців.

Сучасна екологічна ситуація України складалася стихійно протягом багатьох років у ході діяльності, спрямованої на задоволення потреб громадськості. Постійне нищення природи задля досягнення поставлених цілей призвело до непередбачуваних наслідків: сьогодні Україна є однією з найнесприятливіших країн Європи в екологічному відношенні. Нищівного удару українським природним ресурсам та генофонду країни завдала аварія на Чорнобильськії АЕС, внаслідок якої в природне середовище потрапила величезна кількість радіації. Один із найпотужніших факторів, що впливають на радіологічну ситуацію в Україні, є високоактивне забруднення території, яка отримала назву «зона відчуження». За межами цієї території радіоактивного забруднення різного рівня зазнали сільгоспугіддя на площі 4,6 млн га, що становить 12% загальної площі сільгоспугідь України, 40% лісів, постраждало більш як 2 млн чоловік. Це позначилось як на стані довкілля, так і на здоров’ї українців. На думку фахівців, наслідки аварії на Чорнобильській атомній станції є однією з причин збільшення кількості хворих на рак, адже, як відомо, основне зростання захворюваності після ядерних катастроф відбувається, як правило, через 25–30 років. За останніми даними, в країні зареєстровано близько 165 тисяч онкохворих, а у 2020 році цей показник може збільшиться приблизно до 200 тисяч або навіть більше. Щороку в Україні помирає майже 100 тисяч окологічних хворих, 50% з яких – люди працездантого віку.

Погіршення екологічної ситуації в Україні спричинює зниження імунітету громадян, що призводить до розвитку тяжких хвороб та спалаху епідемій. Так, Україна, за даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, серед трьох країн світу з найвищим рівнем захворювання на ускладнену форму туберкульозу і вже другий десяток років в Україні оголошено епідемію. Офіційно в Україні зареєстровано 1,5% хворих, але відсутність реєстру хворих на туберкульоз не дає можливості виявити реальні масштаби епідемії.

Забруднення українського природного середовища набуває загрозливих масштабів, проте ця тенденція не припиняється. Заради матеріального збагачення власники заводів, фабрик нехтують основними правилами екологічної безпеки, економлять на високоякісних технологіях та різноманітних системах очищення й утилізації відходів виробництва і безкарно забруднюють шкідливими, а часто й отруйними речовинами водойми, повітря. Так, лише стан повітряного середовища у деяких регіонах України (Маріуполь, Кривий Ріг, Запоріжжя, Донецьк, Дніпропетровськ та інші) – украй загрозливий. Тут  щороку потрапляє в атмосферу до 500 тис. тонн промислових викидів. Навіть у гірських районах України, де екологічна ситуація вважається найкращою, рівень канцерогенних речовин у повітрі перевищує граничні норми в 6–7 разів. Власники будівельних компаній проводять незаконне вирубування лісових масивів та паркових зон, а на їхньому місці споруджують надприбуткові висотні житлові будинки й торговельні центри.

Якщо найближчим часом не припинити злочинне вирубування лісів, забруднення водойм та повітря, винищення безцінних природних багатств нашої країни, то вже в найближчому майбутньому Україна опиниться на межі екологічної катастрофи, наслідки якої будуть непередбачуваними і безповоритними. Саме тому сьогодні необхідно не тільки встановити контроль за охороною, збереженням та примноженням природних ресурсів, а й створити екологічно безпечні умови для життя населення, що полягають не лише в упорядкуванні територій та збільшенні кількості зелених насаджень, а й у заохоченні до раціонального використання природних ресурсів.

Наталія Дем’янчук