Розсилка

підписатися

RSS-стрічка новин з сайту

Наші партнери
Тижневик "Народна"
Вчитель без роботи

28.08.2012

Вчитель без роботи_250.jpgЯк зустріне він цьогорічний День знань?

Для Лесі Брошко, вчителя із Нових Нетечинець, що у Віньковецькому районі Хмельницької області, нинішній першовересень буде несвятковим і зовсім несхожим на ті, які вона зустрічала двадцять років поспіль. Дзвоник у цій сільській школі цього року не продзвенить, діти не сядуть за парти, і вчителі не зайдуть в класи. Надії на те, що коли-небудь ця школа відродиться, поки залишаються марними. А вчителька, як і десятки її колег з інших шкіл, змушена шукати нову роботу.

Все, що пов’язане зі школою, для Лесі Леонідівни особливо дороге. Не тільки тому, що сама відпрацювала в ній два десятиліття, а ще й тому, що все життя цій школі віддали її батьки – тато, який був директором і викладав уроки фізкультури, і мама – вчитель зарубіжної літератури.

Школа ніколи не була великою. Навіть у кращі часи тут навчалось не більше сімдесяти дітей. На початку вісімдесятих вона була реорганізована із восьмирічки у початкову. Але тоді мови про її закриття не велось.

Усі зусилля щодо збереження місцевого осередку освіти з часом були виправдані, бо вже через десять років школа із початкової стала десятирічкою. Допомогли цьому і батьки, котрі писали в усі інстанції, аби їхні діти могли навчатись у рідному селі.

А минулого навчального року над школою знову нависла загроза. Причому не просто переведення з середньої у початкову, а закриття. Пояснення для такого рішення виявились банальними і звичними для нашого часу – мала кількість учнів. Справді в Новонетечинецькій школі залишилось менше двох десятків дітей. З цим нічого не вдієш – такі нинішні демографічні реалії у селі. Але це зовсім не означає, що у невеличкій школі діти мають бути позбавлені можливості отримувати гарну освіту.

- Навпаки, невеличка школа стає наче однією сім’єю, - переконана Леся Брошко. – В класах, де вчиться кілька дітей, навчання перетворюється ледь не на індивідуальне. У містах батьки платять за подібне репетиторство великі гроші. А у нас вчителі постійно проводять такі уроки.

Точніше буде сказати – проводили. З початком навчального року все кардинально змінилось як у житті дітей, так і їхніх вчителів. Тепер учні добиратимуть на уроки до школи в сусідніх Дашківцях. Швидше за все, там змушені будуть шукати роботу і вчителі. Правда, із дев’яти викладачів, які до цього працювали в школі, четверо – вже пенсіонери. Хоча вчительській пенсії особливо не позаздриш, бо вона ледь перевищує тисячу гривень, проте молодші колеги і цьому можуть позаздрити. Бо де ж знайти роботу сільському вчителеві, якщо в його селі школа закрита?

Комусь пропонують роботу в сусідніх школах. Але зрозуміло, що й там з вільними місцями – проблеми. Хтось змушений просто забути про педагогічну кар’єру. Але чим іншим зайнятись? В надії знайти роботу вчителька із Нових Нетечинець прийшла на прийом до народного депутата Василя Шпака.

- Звичайно, постараємось допомогти із працевлаштуванням, - пообіцяв Василь Федорович. – Але ж суть проблеми полягає не стільки в тому, щоб допомогти працевлаштуватись вчителям із конкретного навчального закладу, як у тому, щоб по-іншому подивитись на проблему невеличких сільських шкіл. На жаль, поки що практикується один варіант: якщо в школі небагато учнів, її простіше закрити, ніж утримувати. Справді, для бюджету це набагато простіше. Але якими будуть вже найближчі перспективи такої недалекоглядної політики? Їх неважко передбачити: молодь, котра і нині не знаходить свого місця у селі, взагалі втратить інтерес до нього.

І це вже зараз можуть підтвердити у тих же Нових Нетечинцях. Не так давно у селі з’явилась молода родина, котра мала бажання придбати там хату і оселитись. Але, дізнавшись, що у селі вже не буде своєї школи, одразу змінила своє рішення.

Бо й справді, які перспективи може запропонувати село молодим людям та їхнім дітям? Безробіття давно стало його головою ознакою. Втім, селяни навчились виживати, знаходити собі і роботу, і заробіток. Той, хто готовий багато і тяжко працювати, все-таки навчився заробляти хоч невеликі, але все-таки гроші на життя. Але перед батьками постали нові перепони: куди відправляти дітей на навчання, якщо в селі немає школи.

Практично кожного нового навчального року з цією проблемою стикаються все нові і нові села. Нові Нетеченці – не виняток. Ніхто не сумнівається, що в сусідніх Дашківцях дітей добре навчатимуть досвідчені вчителі. Зрештою, комусь із тих, хто втратив роботу у закритій школі, вдасться працевлаштуватись там. Але так само немає сумнівів у тому, що, втрачаючи свої шкли, села втрачають і своє майбутнє.

Ірина ПОЛЬОВА,

Хмельницька область

Коментарі
Топ - новина
ДО «ФОРМУЛИ МИРУ»

02.10.2019

Замість криків про зраду і звинувачень треба зайнятись випрацюванням документів (законів) і практичних заходів з реалізації того, що допоможе зціленню України

Публікації
Правда, яку не кажуть людям

02.11.2019 

Україна, як Система, має продукувати "умови для максимальної самореалізації та задоволення матеріальних та духовних потреб кожного та умови для гідного життя всіх своїх громадян".