Розсилка

підписатися

RSS-стрічка новин з сайту

Наші партнери
Тижневик "Народна"
Олександр Кириченко: «Коли у нації є ідеологічне підґрунтя, тоді вона дійсно є незалежною»

27.08.2012

Коли у нації є ідеологічне підґрунтя_250.jpgЗ перших днів незалежності України в нашій державі постійно відбуваються всілякі зміни. На мою думку, головне, що відбулося за ці роки в усіх сферах життя – це перехід всіх галузей на комерційну основу. Платна освіта, медицина. Немає належного державного фінансування наукової сфери. Культура взагалі пасе задніх. До всього цього більшість людей, начебто, звикли або просто змирилися. Але так не повинно бути: слід повернутися до того, щоб усі гуманітарні напрямки розвитку держави були доступними, давали людям рівні права і можливості. Передусім, держава має бути зацікавлена в цьому, оскільки розвиток цих сфер – це розвиток держави, це рівень її життя, це повага до нас з боку світової спільноти.

Раніше, за радянських часів, освіта була безкоштовною, держава повністю забезпечувала заклади освіти матеріально-технічною базою. Після школи кожен мав можливість безкоштовно, завдяки своїм здібностям спробувати сили на вступних іспитах до ВУЗу. Що ж до сучасності, сьогодні батьки, починаючи вже з дитячого садка, часто-густо змушені, крім оплати, допомагати закладам ще й матеріально: косметичні ремонти, оснащення. В школах знову збір коштів на ремонти, закупівлю підручників (раніше над ними працювали колективи спеціалістів, встановлювався єдиний критерій для всіх. А тепер щороку кілька нових, більшість з яких потребує доробки чи переробки: помилки граматичні, історичні тощо). Я вже не згадую посібники з іноземних мов (тут зовсім ніякої «стабільності»). А для багатьох сімей це не дешеві придбання. Після школи на нас чекають інститути, університети: в державних закладах кількість бюджетних місць обмежена, тому батьки решти абітурієнтів змушені впродовж п’яти років платити за навчання чималі гроші. Дійсно, раніше на одне місце був великий конкурс і не було такої кількості випускників, які надалі стають незатребуваними, але ж тоді обирали кращих поміж кращих. Тут можна сказати і про якість освіти: за період незалежності «наклепали» чимало вишів, таких собі бізнес-проектів, що не дають ані належної освіти, ані дипломів, які б потім були конкурентними щодо працевлаштування. Більшість таких «папірців» – «липа» для «спеціалістів». Взагалі ситуація в сучасній освіті нагадує анекдот: «Я закінчила школу з золотою медаллю, училище з відзнакою, інститут з відзнакою і тепер можу упевнено крикнути: «Підходьте, вільна каса!»». Отже, в цій галузі ми не здобули, а, скоріше, втратили.

Суттєві недоліки спіткають наукову галузь. Теж саме характерно і для медицини, про яку щодня не вщухають розмови і кожний з нас в цій темі є експертом, особливо хворі. Вона також стала комерційним проектом не кращого ґатунку. Всім байдуже, що без «грошей для лікарської кишені» ніхто, навіть, не подивиться у бік хворого. Вихід бачу у медичному страхуванні. Для аналогії наведу приклад: коли п’ять років тому заговорили про обов’язкове страхування автомобілів, люди спочатку поставилися до цього скептично, уникали цієї процедури. Промайнув час і сьогодні ті, чиї автомобілі застраховані і побували у негараздах, отримують компенсації і не несуть самотужки на своїх плечах увесь тягар збитків. Тож, якщо ми пройшли цей шлях із автомобілями, чому ми вважаємо людське життя і здоров’я менш цінним, ніж залізо? Якщо так само впровадити обов’язкове медичне страхування кожного громадянина, люди сміливо йтимуть до поліклінік і лікарень, не боячись, що їм випишуть не ті ліки, нададуть неякісну допомогу або нагрубіянить лікар, бо у пацієнта немає грошей. Піклуватися про дієвість таких страховок та контролювати механізм їх використання повинні ті страхові компанії, які мають великий досвід, авторитет і можливість стежити за цими процесами. І це, обов’язково, мають бути державні страхові компанії.

Розвиватися повинні і освіта, і наука, і медицина, їх має підтримувати держава, але, переконаний, не можна виховати покоління громадян, фахівців в умовах, коли занепадає культура, етика, мораль. Без цього не може існувати жодна країна, жодна нація. Література, образотворче, театральне мистецтво, музейна справа і всі напрямки культури потребують державної підтримки. Перевиховати людей за один-два роки неможливо, але мені дуже сподобалися зміни щодо цього в Росії: за програмою президента, перш за все, має відбуватися ідеологічне виховання молоді, наприклад, третина фільмів будь-якого жанру повинна містити ідеологічне підґрунтя. Під заборону підпадають стрічки на кшталт порно, жахи, криваві бойовики. У нас сьогодні засилля всілякого відео-бруду, який калічить психіку і душі дітей та дорослих. Ми не змогли вчасно зупинити цей процес, але, наразі, настав час якомога скоріше цього позбутися. Ми на своєму прикладі бачимо негативні результати так званої демократії у вихованні, у доступній інформації, тому цензура – це не так вже погано. Відтак, залишається почати примусово виховувати громаду в ідеологічній площині, а молода людина вже потім, коли буде зрілою свідомо (у неї буде сформований певний якісний світогляд, інформаційна, культурна, моральна база), зможе зробити власний, тоді вже правильний, вибір, відокремлюючи зерна від плевели. Взагалі, коли у нації є ідеологічне підґрунтя, тоді вона дійсно є незалежною.

Олександр Кириченко,

голова Чернігівської обласної організації Народної Партії,

кандидат в народні депутати України

(одномандатний виборчий округ №206, Чернігівська обл.)

Коментарі
Топ - новина
ДО «ФОРМУЛИ МИРУ»

02.10.2019

Замість криків про зраду і звинувачень треба зайнятись випрацюванням документів (законів) і практичних заходів з реалізації того, що допоможе зціленню України

Публікації
Правда, яку не кажуть людям

02.11.2019 

Україна, як Система, має продукувати "умови для максимальної самореалізації та задоволення матеріальних та духовних потреб кожного та умови для гідного життя всіх своїх громадян".