Бюджет є важливою складовою системи фінансового регулювання економіки, його збалансованість та оптимальність — одна з головних умов економічного зростання держави. Формування надходжень до бюджету та їх використання визначаються бюджетною політикою, основою якої є розробка напрямів використання бюджету відповідно до засад соціально-економічного розвитку суспільства. Про те, які будуть основні засади бюджетної політики на 2013 рік, як вплинув новий Податковий кодекс на формування цьогорічного бюджету, наскільки ефективною може бути робота парламенту наступного скликання та інше, розповів колишній міський голова Бердянська, голова Комітету Верховної Ради України з питань бюджету Валерій БАРАНОВ (на знімку).

Соціально-економічний розвиток територій

— Валерію Олексійовичу, розкажіть, як вплинув новий Податковий кодекс України на формування бюджету на цей рік? Чи істотно збільшилася дохідна частина бюджету?

— Новий Податковий кодекс у першій редакції надавав значні повноваження органам місцевого самоврядування, а також давав можливість мати власну доходну базу. Але напередодні голосування за новий Податковий кодекс усі ці пропозиції прибрали. І тепер в органів місцевого самоврядування як не було доходної бази, так і нині немає. Але частково органи місцевого самоврядування почали отримувати більше коштів на власні повноваження, адже делеговані повноваження щороку недостатньо фінансуються і фактично це є прихованим дефіцитом державного бюджету. В уряду немає іншого виходу, адже соціальні зобов’язання, прийняті популістськими методами, перекривають увесь здоровий глузд, і якщо їх усі профінансувати, тоді необхідно припинити життєдіяльність країни та взяти в борг ще близько 170 мільярдів гривень.

Цього року прийнято зміни до Бюджетного кодексу, які, на мою думку, дуже важливі. Адже гроші на соціально-економічний розвиток територій виписано в Бюджетному кодексі як Фонд регіонального розвитку, який формуватиметься з не менше як 1 відсотка від доходної частини бюджету, і ці кошти вже не будуть роздавати, як сьогодні, направо і наліво, а розподілятимуть у такий спосіб: лише ті, хто надасть проектно-кошторисну документацію, отримають ці кошти; їх  розподілятимуть за географічним принципом, і 30 відсотків від загальної суми буде спрямовано на розвиток депресивних територій. Отже, з’являється європейський принцип: хто більше працює, той і отримує більше.

— Скажіть, а хто готуватиме проекти для того, щоб отримати кошти на соціально-економічний розвиток територій?

— Протягом цього року я відвідав 47 сільських рад, що входять до мого округу. На селі нині дуже складна ситуація, і це окрема тема для розмови. Там люди чекають на допомогу від держави, а коли їм розповідаєш, що є можливості отримати кошти, всі дивуються і не знають, як це зробити, оскільки людей ніхто ніколи цього не навчав. Ніхто з них не знає, як написати проект програми для отримання коштів на соціально-економічний розвиток територій. Тому цього року я звернувся до Прем’єр-міністра України М. Азарова з проханням виділити мільйон гривень на навчання всіх керівників органів місцевого самоврядування Запорізької області за програмою Організації Об’єднаних Націй по населених пунктах (ООН-Хабітат). Ця навчальна програма вже розпочалась і триватиме три місяці. Навчання проводитиме професор Олександр Затолокін. Так, за три місяці в кожній сільській раді підготують за європейською методикою по кілька проектів, які можна буде подати до Фонду регіонального розвитку держави, до інших державних програм, таких як «Енергозбереження», «Питна вода», «Кіотський протокол». Окрім цього, підготовлені проекти можна буде подати до різних європейських фінансових організацій, які надають безкоштовні гранти.

Таке навчання необхідно проводити не лише в Запорізькій області, а й по всій Україні. В масштабах усієї країни на це потрібні не такі вже й великі кошти, близько 20—30 мільйонів гривень для навчання керівників органів місцевого самоврядування. Адже надходження інвестицій не варто чекати, оскільки їх дають лише відповідальним людям, яким можна довіряти, і вкладають їх лише в ті країни, де законодавство не змінюється щодня. Саме тому нам ніхто не надає інвестицій для розвитку.

Імідж України після Євро-2012 підвищився

— Україна успішно провела чемпіонат із футболу Євро-2012, про що сказав президент УЄФА М. Платіні. Чи довелося скорочувати видатки державного бюджету на соціальну сферу у зв’язку з виділенням значних коштів на проведення футбольного чемпіонату?

— Протягом останніх років уряд жодного разу не приймав рішення щодо скорочення видатків на соціальну сферу. Інше питання полягає в тому, що є статті бюджету, які не фінансуються з 1991 року. Це є наслідком популізму попередніх поколінь парламенту. Але практики скорочення видатків, що раніше фінансувалися, ще не було. Більше того, державний бюджет 2012 року не передбачає жодного скорочення соціальних виплат, навпаки — значне їх збільшення.

З одного боку, проведення чемпіонату Європи з футболу було досить складним випробуванням для України. Багато хто казав, що не потрібно проводити чемпіонат в Україні, оскільки є безліч інших важливих завдань, і це правда. Але, з другого боку, проведення чемпіонату Європи з футболу є доволі великою справою для України, оскільки було побудовано чудові стадіони, переважну більшість з яких — за приватні кошти, а також аеропорти, дороги, здійснено благоустрій міст, де проводився футбольний чемпіонат. Важливим є те, що європейці змінили свої уявлення про Україну. Адже окремі європейські засоби масової інформації писали про українців, як про відсталу націю. Натомість, відвідавши Україну, європейці побачили абсолютно іншу країну та привітне ставлення до людей. Усупереч тому, що в нас є тисячі невирішених питань, Україна розвивається, а її імідж після проведеного чемпіонату Європи з футболу значно підвищився.

— Робота голови бюджетного комітету вимагає безпосередніх контактів із главою держави та керівництвом уряду. Наскільки вдалою є ваша співпраця з керівництвом країни під час вирішення суспільно важливих питань? Чи завжди вдається знайти компроміс?

— Найбільше мені доводиться спілкуватися із Прем’єр-міністром України, главою адміністрації Президента та міністром фінансів України. Хочу відзначити, що в нас є абсолютне взаєморозуміння: ми дискутуємо, іноді сперечаємося з певних питань, але завжди шукаємо компроміси і приходимо до порозуміння. Маю відверто зізнатися, що не було жодного випадку, щоб ми з Міністерством фінансів чи Прем’єр-міністром не дійшли до порозуміння чи компромісу.

— Невже ніколи не виникає відмінностей у поглядах із різних питань?

— Є питання, що викликають суперечності та змушують посперечатися. Наприклад, на останньому засіданні Погоджувальної ради я виступив проти законопроекту №10602, який був ініційований Міністерством охорони здоров’я та підписаний двома народними депутатами. Річ у тім, що в державному бюджеті на цей рік передбачено 853 мільйони гривень на придбання автотранспорту та медичного обладнання для лікарень по всій країні. За певними критеріями ці кошти було розподілено по областях України. Відповідно органи місцевої влади вивчили ситуацію та визначили, кому і в якій кількості треба закупити автомобілі «швидкої допомоги», для лікарень якого міста чи села в першу чергу потрібно закупити необхідне медичне обладнання. Всю цю складну роботу було проведено. Обласні ради всі ці питання розглянули та затвердили. І раптом з’являється законо-проект, який пропонує повернути всі кошти Міністерству охорони здоров’я, керівництво якого саме вирішуватиме, кому, що і за які гроші купувати. Цей законопроект є корупційним, і це очевидно. Мою несхвальну позицію щодо нього підтримали голова Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я Т. Бахтеєва та О. Єфремов.

— Розкажіть про процедуру формування бюджету.

— Процедура формування бюджету, на мою думку, законодавчо виписана абсолютно правильно. Уряд готує проект бюджету, потім бюджетний комітет його розглядає і депутати вносять свої пропозиції. Після цього передбачено розгляд головного кошторису країни в першому, другому та навіть третьому читаннях. За час моєї роботи в бюджетному комітеті можу сказати, що всі ініціативи депутатів стосуються лише одного — виділити на їхнє місто чи село гроші на соціально-економічний розвиток. Будь-яких інших принципових та радикальних пропозицій, як правило, не надається.

Підтримка незахищених верств населення

— Якими будуть основні засади бюджетної політики на 2013 рік? Які головні чинники впливатимуть на формування бюджету на наступний рік?

— Державний бюджет на наступний рік обов’язково буде соціально спрямований. Переконаний, що в ньому врахують усі цьогорічні ініціативи Президента України. Це дасть можливість захистити певні категорії громадян. З другого боку, доволі небезпечно, коли все те, що заробляють, одразу проїдають, а на розвиток територій виділяють дуже мало коштів. Наведу приклад: якщо лише на соціальні ініціативи було виділено 34 мільярди гривень, а додати до цього різні види пільг, компенсацій та надбавок, то вийде понад 100 мільярдів гривень, а на соціально-економічний розвиток територій виділено лише  4 мільярди гривень. Як бачимо, різниця велика. З одного боку, необхідно підтримувати незахищені категорії громадян, з другого — потрібно провести інвентаризацію того, хто насправді є незахищеним і потребує допомоги, оскільки в Україні щороку збільшується кількість ветеранів війни, афганців та чорнобильців.

Якщо в нас з’явиться Фонд регіонального розвитку, тоді відбудеться певний поштовх для активізації діяльності органів місцевого самоврядування. Думаю, що ніяких фінансів під якісь нові реформи не буде.

Прогнози щодо роботи парламенту наступного скликання

— У зв’язку з обранням нового складу парламенту восени цього року коли можна очікувати прийняття головного кошторису країни на 2013 рік?

— Скажу, що ніякої трагедії в тому, чи буде прийнято бюджет в листопаді, в січні або в лютому, немає. Адже в разі неприйняття бюджету до Нового року, всі видатки будуть рахуватися за 1/12 попереднього року і життя в країні не зупиниться.

Залежно від нового складу парламенту обов’язково виникне нова хвиля популізму. Зважаючи на це, бюджет на наступний рік буде доволі складно узгодити. Але якщо матимемо більшість у парламенті, а вона, гадаю, сформується протягом місяця, тоді бюджет буде прийнято досить швидко.

— На вашу думку, наскільки ефективнішою виявиться робота парламенту наступного скликання, який обиратимуть за новим виборчим законодавством?

— Усе залежатиме від нового складу парламенту. Якщо новий парламент буде опозиційним, тоді в країні виникне велика проблема, оскільки популізм нахлине. Щосереди, в день опозиції в парламенті, я відстежую та аналізую законопроекти, які ухвалює опозиція. Маю сказати, що 95 відсотків із них є абсолютною нісенітницею. Доволі рідко від опозиції пропонують конструктивні законопроекти. Як правило, опозиція готує законопроекти наперекір владі, щоб продемонструвати свою любов до народу та яка погана влада. Наприклад, глава держави подав свої ініціативи щодо підвищення пенсій, а опозиція подала свої — вдвічі збільшити пенсії. Я запитую, а чому опозиція пропонує підвищити пенсії вдвічі, а не втричі, в чотири або вісім разів? Тобто ми спостерігаємо, як опозиція чинить наперекір владі, вводить в оману українських громадян і є неконструктивною.

Я вірю, що парламент наступного скликання, за умови, що половину депутатів обиратимуть в одномандатних виборчих округах, буде значно професійніший і мудріший, ніж нинішній, який ми маємо внаслідок функціонування партійної системи. Коли приймали закон про місцеві вибори, я виступив із трибуни парламенту, наголошуючи на необхідності скасування партійної системи обрання депутатів, і наполягав на введенні лише мажоритарної системи виборів. Але прийняли інше виборче законодавство, відповідно до якого 50 відсотків складу парламенту обиратимуть за партійними списками, а 50 — в одномандатних виборчих округах.

Сприяння розвитку Запорізької області

— Ви є одним із небагатьох народних обранців, хто постійно опікується соціально-економічним розвитком Запорізького регіону, зокрема міста Бердянська. Які актуальні для регіону питання вам вдалося вирішити в поточному році?

— Щороку я намагаюся сприяти залученню коштів для розв’язання важливих соціально-економічних проблем рідного краю та для його розвитку. Наприклад, на медичне обладнання в Запорізькій області цього року не було передбачено коштів. Я домігся виділення 40 мільйонів гривень на вирішення цього питання. Протягом останніх 10 років ні Бердянськ, ні найближчі райони не одержували жодної копійки з державного бюджету на соціально-економічний розвиток. Натомість на сьогодні ці райони отримують від 2 до 12 мільйонів гривень, Бердянськ — 50 мільйонів гривень, а загалом торік на соціально-економічний розвиток Запорізька область отримала близько 150 мільйонів гривень, а нинішнього року — вже майже 500 мільйонів гривень із державного бюджету. У цьому не лише моя заслуга, а й колег-депутатів, голови облдержадміністрації Запорізької області О. Пеклушенка. Адже якщо не сваритися, а систематично плідно працювати, тоді завжди можна очікувати на позитивний результат.

Розмову вела Леся КІХНО

Газета «Голос України» №130 (5380) від 19 липня 2012 р.

http://www.golos.com.ua/Article.aspx?id=262346