Засідання першої частини сесії Парламентської Асамблеї Ради Європи 2012 року, яка минулого тижня відбувалася у Страсбурзі, викликало неабиякий резонанс в Україні. Про враження від першої частини сесії ПАРЄ розповів народний депутат України, голова Рівненської обласної організації Народної Партії Микола Шершун, який ось уже п’ять років представляє нашу державу в цій поважній інституції.

– Миколо Харитоновичу, на вашу думку, наскільки плідною була робота першої частини сесії ПАРЄ у 2012 році?

– Питання, які виносяться на розгляд сесії Парламентської Асамблеї Ради Європи, завжди надзвичайно актуальні й мають важливе значення для розвитку сучасних держав. Однак особливо важливо, щоб уряди країн виконували запропоновані рекомендації. Цього разу, як член Постійної делегації Верховної Ради України у ПАРЄ, я виступав і вносив поправки по чотирьох різних питаннях. Зокрема мої виступи стосувалися таких тем: «Право кожного на участь у культурному житті», «Гарантування повноважень та ефективності Європейської конвенції з прав людини», «Захист прав людини та її гідності шляхом врахування раніше висловлених побажань пацієнтів», а також «Функціонування демократичних інституцій в Україні».

–       Яке питання було основним для України?

– Для України та нашої делегації питання «Функціонування демократичних інституцій в Україні» було основним. Адже фактично текст резолюції давав оцінку суспільно-політичній ситуації у країні. Розгляд цього питання був запланований на передостанній день роботи сесії ПАРЄ, однак під час його обговорення у залі було мало представників іноземних делегацій.

У резолюції можна виокремити дві теми: про кримінальні справи, які стосуються опозиційних лідерів; а також новий закон про вибори народних депутатів України. Оцінювати цей документ можна по-різному. Для прикладу, я був категорично проти пропозиції видалити 364 та 365 статті Кримінального кодексу України. Про це я заявив у своєму виступі, представляючи позицію української сторони, адже переконаний, що статті Кодексу мають велике значення у боротьбі з корупцією. Зрештою, саме 365 статтю, як важливий елемент боротьби з цим явищем, неодноразово згадували у Планах дій Україна-ЄС. Крім того, схожі норми є у законодавствах інших європейських країн. А видалення їх з Кримінального кодексу призведе лише до безкарності чиновників за порушення під час виконання службових обов’язків. Водночас нині ведеться робота по внесенню змін до цих двох статей, щоб привести їх у відповідність до стандартів Ради Європи. Саме у такій редакції питання було проголосовано і затверджено в резолюції ПАРЄ.

– А що не сподобалося членам Асамблеї у Законі „Про вибори народних депутатів України”? Адже його опрацюванням займалався спеціальна комісія, до складу якої входили представники усіх фракцій парламенту.

– Більше того, нині працює група з питань вдосконалення законодавства про вибори, за результатами роботи якої, можливо, і вдасться сформувати Єдиний виборчий кодекс. Саме на його ухваленні наполягає Асамблея, бо вважає, що він зможе забезпечити існування гармонізованої правової бази для всіх виборів в Україні. Інше зауваження стосувалося заборони блокам брати участь у виборах і зниження прохідного бар’єру. Однак, як уже було наголошено, ці рішення приймалися у Парламенті за участі та підтримки опозиції, відтак змінити його до наступних виборів буде дещо проблематично. Адже одностайність депутатів більшості та представників опозиційних партій при прийнятті цього закону для мене була несподіванкою. Однак не виключено, що ці рекомендації Асамблеї знайдуть відображення у майбутньому Виборчому кодексі.

– На вашу думку, як прийняття резолюції ПАРЄ вплине на подальшу ситуацію в Україні?

– Знаєте, мені запам’яталися слова члена литовського парламенту, який одним реченням прокоментував ситуацію в нашій країні: «Ви постійно боретеся між собою». Мені здається, нині це найкраща ілюстрація ситуації в Україні, і саме так ми виглядаємо в очах європейської спільноти. Своїми діями ми створюємо українській державі негативний імідж.

Потрібно розуміти серйозність і впливовість такої організації, як Парламентська Асамблея Ради Європи і, відповідно, її рішень. Водночас чимало зауважень, на яких було наголошено у Резолюції, уже знаходяться на доопрацюванні. Переконаний, що й інші зауваження, важливі для життя країни, будуть взяті до уваги. Але тут потрібно звернути увагу на ще один важливий аспект, який чомусь оминають у розмовах. Складається враження, що ПАРЄ просто диктує свою волю щодо тієї чи іншої ситуації в Україні. Проте, на мою думку, шляхи вирішення проблем потрібно шукати у дискусії, у розумному компромісі, а не висувати жорсткі, часом нереальні умови для виконання. Адже це лише відштовхне від цієї інституції окремі країни, бо всі ми різні, є держави, де демократичні інституції мають столітню історію, а є такі, які лише почали рухатися цим шляхом. Зрештою, є проблеми з демократією і в тих країнах, які на перший погляд видаються успішними.

Світлана Горошко

(м.Рівне)