… Только б мне дождаться чести, на Путивле князем сести.

Я б не стал тужить, я бы знал, как жить.

Эх, лишь только б мне покняжить: я сумел бы всех уважить,

И себя, и вас. Не забыли б нас…

Арія Володимира Галицького (опера О.Бородіна «Князь Ігор»)

Одразу зазначу, що джерелом для лібрето «Князя Ігоря», яке написав власно Олександр Бородін за участю відомого критика Володимира Стасова, послужив пам’ятник давньоруської літератури «Слово о полку Ігоревім». Відтак, не останнім виявився факт, що мудрі мужі, описуючи події нашої історичної давнини, використовували в своїх творах, перш за все, народну мудрість, найяскравішими прикладами якої (у вигляді подій та приказок) ми, до речі, сьогодні дуже полюбляємо оперувати. Тому саме арія Галицького спала мені на думку в результаті зустрічі чернігівських експертів, представників місцевого політикуму і ЗМІ зі столичними технологами. Під час прес-конференції в експертному клубі «Чиста політика» вищезгадані гості – Леонід Щукін (керуючий медіа-агенцією «Seemus-media»), Володимир Горковенко (шеф-редактор PR-порталу), Сергій Влащенко (президент центру політичного прогнозування) – ділилися думками щодо електоральних вподобань, подальшої політичної долі мажоритарників і, навіть, прогнозів на наступні вибори.

На їхню думку переважна більшість мажоритарників-парламентарів абсолютно лояльна до центральної влади. За словами пана Щукіна Україна розучилася брати участь в мажоритарних виборах: «Тому виборці, замість того, щоб обирати політиків-законотворців, обрали господарників. До того ж, не кращого ґатунку». Підтримав колегу і Володимир Горковенко, який сказав, що люди взагалі не зрозуміли змішаної системи і голосували за бренди (що й додало відсотки учасникам перегонів). «Ти можеш нічого не робити, просто спати всю кампанію, адже я не знаю випадків, коли б розкручений бренд спрацював в мінус», - зазначив він. А Сергій Влащенко, в свою чергу, припустив, що люди здебільшого взагалі не читали ані списки партій, ані біографії мажоритарників і голосували за обіцянки, які їм пропонували. «А кандидати паразитували або на бідності і неосвіченості виборців, або на рейтингу певних партій та їхніх лідерів»,- наголосив доповідач.

Щодо перспектив, вони припустили, що через деякі «хімічні сполуки», ймовірно, вже за півтора року ми знову обиратимемо новий парламент. Робити  ж прогнози на вибори 2015 року ще зарано, але варіантів існує всього два: президента обиратимемо як і раніше або президента обиратимуть у Верховній Раді. Але всі погодилися, що новоявлені депутати-мажоритарники – через те, що обіцяні швидкі зміни не виправдаються – на наступних виборах здебільшого (або взагалі) у своїх округах не пройдуть. Технологи також звернулися до зібрання з пропозицією вже за рік-півтора започаткувати проект моніторингу діяльності місцевих мажоритарників. Оцінювати діяльність депутатів пропонується по критеріям, що лежать в основі роботи народного депутата: відвідування сесій, особисте голосування, внесення законодавчих ініціатив та поправок до них, голосування за соціальні програми, робота в округах тощо. На думку гостей подібна ініціатива може стати корисним прецедентом для всієї країни, адже така пильна увага за діяльністю хоча б одного мажоритарника може якісно змінити роботу усього політикуму. Це, зі слів експертів, може стати підґрунтям для відозви несумлінних парламентарів і стартом для розповсюдження громадського контролю в країні. «Давайте створимо прецедент і візьмемо за причинне місце хоча б одного депутата. І подивимось, що буде з іншими», - сказав Леонід Щукін.

Щодо думок експертів, свою власну точку зору висловили й народники. Зокрема, представник міської організації Народної Партії Сергій Чепіга погодився, що люди дійсно сплутали кампанію до Верховної Ради з місцевими виборами. «Через власну неосвіченість люди зробили помилку, довірившись, здебільшого, «локшині», яку «вішали», як обіцянки долати проблеми місцевого характеру. Так вже сталося, що сучасному виборцю все одно, яка система виборів. Головне, щоб хто-небудь вирішив проблеми, які хвилюють його сьогодні і саме тут, на місці. От і виходить, що знову – переважно! – віддано голоси не професіоналам, не законотворцям»,- додав він.

Отже, чергова виборча кампанія стала історією, наслідки якої вже зараз намагаються спрогнозувати. То й що, час збирати каміння вже настав? Аж ніяк: цей процес (а історія, як відомо, має безліч таких прикладів) потребуватиме не одного дня чи тижня. Мабуть, знадобляться роки... Головне, щоб не вийшло так, як вимріював Володимир Галицький:

…Как бы мне да эту долю, понатешился б я вволю,

Я б не стал зевать, знал с чего начать.

Я бы княжество управил, я б казны им поубавил,

Пожил бы я всласть! Ведь на то и власть…

Що ж, прогнози річ гарна, а невизначеність – нестерпна. А жити треба сьогодні. Що було – знаємо. Що буде – побачимо. Якщо не завадить 21 грудня поточного року...

Юлія Найда,

прес-служба Чернігівської обласної організації

 Народної Партії