Шановний Адаме Івановичу, колеги, я буду говорити про те, що болить людям, а не політикам. Сьогодні у світі відзначається День продовольства. В такий спосіб міжнародна громадськість намагається привернути увагу до загрози продовольчої катастрофи.

Україна зі своїми природними багатствами може не тільки уникнути цього, але й вийти на світовий ринок зі своєю сільськогосподарською продукцією. Та лише за умови розумного та раціонального використання природних багатств наших земель, зокрема і забруднених внаслідок аварії на ЧАЕС.

Тому переконаний, розроблений мною законопроект про правовий режим територій, що зазнали радіоактивного забруднення дозволить раціонально використовувати ці землі. Бо сьогодні, через 26 років після аварії на ЧАЕС, ми досі не змогли подолати її страшні наслідки. Жодна моя зустріч з людьми, які проживають на радіоактивно забруднених територіях не минає без питання соціального захисту чорнобильців. Людей турбує, що їх можуть позбавити навіть тих мізерних пільг, які вони сьогодні мають.

Я переконаний, про це навіть не може бути і мови. Оскільки радіація Чорнобиля залишається в організмі людей. Навпаки, ми повинні зробити реальною грошову допомогу громадянам через обмеження споживання харчів місцевого виробництва. Зараз такими виплатами менше двох гривень ми лише дратуємо людей.

Гірко про це говорити, але з кожним роком все менше стає ліквідаторів аварії на ЧАЕС. А ті, що залишаються, потребують постійного лікування. Збільшується кількість інвалідів-чорнобильців, онкохворих, які потребують дорогого лікування.

У бюджеті на цей рік на медикаментозне забезпечення постраждалим передбачено по 44 гривні, це мізерна сума навіть для разового відвідування лікаря. А за допомогою цим людям доводиться звертатися постійно. Ціни на ліки постійно зростають. Гроші, які виділяються з бюджету на медикаменти, просто не встигають наздогнати рахунки з аптек.

Сьогодні я прошу вас, Миколо Яновичу, аби ваше доручення – розібратися з вартістю ліків – було все-таки виконано.

Особливої уваги потребують діти, які живуть на забруднених територіях чи народилися від батьків постраждалих. Після повноліття значна частина з них втрачає право на отримання статусу потерпілого. Переконаний, що це несправедливо, бо ці діти вже зазнали впливу радіації і потребують постійного контролю за станом здоров'я.

Я вніс на розгляд Верховної Ради України законопроект про внесення змін до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" і пропоную встановити п’яту категорію постраждалих – для тих, хто в дитячому віці мав статус постраждалого від аварії, а після досягнення повноліття не набув статусу потерпілого. Відповідно п’ята категорія теж матиме право на державні пільги і соціальний захист.

Два роки у нас взагалі не виділялися гроші на програму забезпечення житлом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, коли в черзі на житло майже 38 тисяч постраждалих сімей. Виділених цього річ коштів вистачить на вирішення житлової проблеми лише на 560 сімей.

Сьогодні я звертаюся до Прем'єр-міністра України з проханням дати доручення прискорити розробку загальнодержавної програми подолання наслідків Чорнобильської катастрофи. Вона дозволить збільшити соціальний захист постраждалих громадян. При підготовці Державного бюджету на 2013 рік потрібно збільшити суми на безкоштовні ліки для постраждалих, проведення дороговартісних операцій, харчування дітей, які живуть на радіоактивно забруднених територіях, забезпечення чорнобильців житлом. Ці люди і так зазнали  лиха, тому нині обов'язок держави – допомогти їм. Дякую за увагу.