Чернігівщина сьогодні, за всіма ознаками, аграрний край. Але, щоб область процвітала, одного сільського господарства недостатньо. Для цього важливо аби працювали промислові підприємства, розташовані на її території, адже промисловість – це не лише можливість забезпечити ще один напрямок розвитку регіону. З її розвитком будуть створені нові робочі місця, сплачені податки та з’явиться можливість зробити область заможною та багатою.

За даними Держкомстату промислове виробництво України у 2011 році зросло – в порівнянні із 2010 роком – на 7,3%. Але для Чернігівської області ці цифри не такі втішні та позитивні: відбулося зменшення майже на 2% в порівнянні із 2010 роком.

Якщо говорити про 2012 рік, то, складається враження, що протягом січня-серпня в промисловому секторі області підприємства працювали не на повну потужність. Так, за даними Головного управління статистики в Чернігівській області, в цьому періоді було одержано приріст на 10,9% у добувній промисловості, а серед основних видів переробної діяльності – на 11,5% у хімічній промисловості, на 5,9% у виробництві харчових продуктів напоїв та тютюнових виробів.

Серед офіційних даних складно знайти результати діяльності основних промислових підприємств Чернігівщини. Мабуть через те, що сьогодні ці компанії –гіганти у минулому – переживають не кращі часи у своєму розвитку. І, очевидно, чекають на певні кроки з боку влади для поліпшення фінансово-економічного становища і вирішення їх нагальних проблем.

 Про розвиток промислового потенціалу області та його нинішню ситуацію і піде мова в інтерв’ю з народником Олександром Кириченком: кандидатом в народні депутати по округу №206.

- Олександре Володимировичу, як ви оцінюєте непросту ситуацію, що виникла в промисловості нашого регіону? Що, на вашу думку, спричинило негаразди?

- Ви праві, в промисловості Чернігівщини склалася доволі непроста ситуація. Великі бюджетоутворюючі підприємства втратили замовлення, скоротили робочі місця, борються із кредиторами та боржниками. Такі чинники призвели до скорочення виробництва, потім до втрати клієнтів та ресурсів і, як результат – банкрутство та занепад компаній. Ці приклади не поодинокі як для нашого регіону, так і для країни в цілому.

Така тенденція досить негативно позначається на купівельній спроможності населення, адже скорочення робочих місць на підприємствах, де раніше працювали по дві-три тисячі людей, призводить до розвитку безробіття та зниження прожиткового рівня громадян. Сьогодні в Чернігові на одного працівника, зайнятого в промисловості, припадає, в середньому, три пенсіонера, два працівники бюджетної сфери, одна домогосподарка і безробітний. Тобто, на «утриманні» одного зайнятого у виробництві – сім осіб із соціальної сфери. Таке співвідношення не є позитивним для розвитку економіки.

Для ефективного функціонування економіки потрібно збільшувати кількість зайнятих у промисловості. Для нормального розвитку даної галузі їх має бути не менше 15-20% зайнятого населення. Тоді і підприємства працюватимуть на повну потужність, і видатки до бюджету надходитимуть вчасно та в повній мірі, і соціальна сфера буде захищена.

- На вашу думку, що сталося із такими промисловими гігантами як «Хімволокно», «ЧеЗаРа», «РМЗ «Жовтневий молот»? Адже раніше вони працювали на повну потужність.

- Чому так сталося? Основні гіганти Хімволокно, Чексіл, ЧеЗаРа були спрямовані на виконання держзамовлень. Коли розвалився Радянський Союз, ці великі підприємства-машини не змогли перебудуватися, не змогли ввести енергозберігаючі технології. На сьогодні це надто енергоємні виробництва. Їх продукція стала неконкурентоспроможною через високу собівартість, застарілі стандарти. Обмежений попит на продукцію, відсутність інноваційних рішень, застаріле обладнання, однопрофільне виробництво – все це призвело до того, що підприємства поступово зменшували виробництво, потім втрачали замовників та покупців. І, в результаті, стали, практично, банкрутами. Або близькими до цього стану.

Не було переглянуто стратегії цих підприємств в напрямку виходу з кризи. Можливо зміна профілю виробництва, введення програм енергозбереження чи пошук інвесторів і врятували б їх від збитків і занепаду.

- Можливо певні кроки у розвитку промисловості можна очікувати від малого та середнього бізнесу?

 - В Чернігівській області постійно скорочується кількість приватних підприємців. На сьогодні вони складають 4% від усього населення. А для нормального розвитку потрібно, щоб їх кількість складала, принаймні, 15%. Як збільшити кількість тих, хто працює сам на себе? Не скажу, що це просто зробити, але розумна державна програма щодо підтримки малого та середнього бізнесу і помірні податки могли б посприяти розвитку приватного підприємництва. І тоді, я упевнений, цей сектор працюватиме на повну потужність.

- Як людина, яка за свою кар’єру відродила не одне підприємство, як Ви вважаєте, що потрібно зробити для того, щоб Чернігівщина змогла сповна використати свій економічний потенціал?

- В першу чергу, коли розглядається діяльність підприємства, не залежно від профілю та напрямків діяльності (промисловість, машинобудування чи харчування), потрібно визначити собівартість продукції та складових. Це енергоносії, заробітна плата та нарахування, кредити та відсотки, вартість сировини та податки, інші витрати.

Наприклад, якщо вартість енергоносіїв складає майже половину собівартості, зрозуміло, що поки не буде проведено заміни обладнання на менш енергоємне та більш енергоефективне, не можна буде зменшити собівартість та впевнено конкурувати.

Сировина, в загальному обсязі собівартості, складає значну частину і тут потрібно визначити, за рахунок яких чинників можна знизити собівартість. Наприклад, якщо собівартість та ціна продукції рівні або – ще гірше – собівартість перевищує, тоді потрібно шукати шляхи для підвищення ціни і думати, як можна використати цю сировину, щоб отримати прибуток. Адже можна зробити дорогу якісну продукцію, але вона не буде користуватися попитом через високу ціну.

Можливо, після такого аналізу потрібно буде взагалі змінити профіль підприємства або шукати нові інноваційні рішення для його розвитку. Та виготовляти продукцію «для складу» – це також не вихід.

На мою думку, місцева влада повинна сприяти розвитку підприємств, що працюють на території міста та області. І це мають бути не лише урочисто підписані декларації, а мають бути здійснені конкретні кроки для підтримки власного виробника.

- Назвіть три перші кроки, які ви зробите – ставши депутатом Верховної Ради України – для відновлення роботи економіки Чернігова та Чернігівської області?

- В першу чергу, потрібно провести ревізію по всім непрацюючим та збитковим підприємствам, оцінити їхній потенціал, енергоємність та визначити, наскільки продукція, яку вони виробляють, є конкурентоспроможною і потрібною споживачеві. Після такого дослідження необхідно виділити основні проблеми та недоліки у діяльності. А також відповісти на запитання: в чому головна проблема – в сировині, в енергоємності чи цей товар взагалі непотрібний і його варто зняти з виробництва.

Наступним кроком, необхідно провести комплекс організаційно-економічних заходів для оздоровлення цих підприємств. Ці заходи мають послідовно реалізовуватися у таких сферах промислової політики, як інвестиційна, інноваційна, формування ефективної структури економіки, реформування відносин власності.

Третім кроком буде внесення змін до податкового законодавства. Для того, щоб зацікавити компанії створювати нові робочі місця, потрібно створювати додаткові умови оподаткування підприємств. Наприклад, якщо підприємство має від 500 до 1000 працівників, то слід знизити для нього податкове навантаження у 1,5 рази. А якщо від 1000 і більше, то у два рази. Звичайно, що такі кроки можуть зацікавити власників підприємств.

Зниження податкового навантаження на бізнес можливе і за рахунок зменшення кількості контролюючих органів та коштів, які йдуть на їхнє утримання. Ще, зниження податків на зарплату, але при цьому має підвищуватися відповідальності за їх несплату. Наприклад, якщо зробити податок на зарплату 20%, то підприємствам було б вигідніше сплачувати чесну заробітну плату, ніж шукати як обійти закон.

Таким чином, комплексне вирішення проблем розвитку промисловості сприятиме зменшенню безробіття, підвищенню конкурентоспроможності українського товаровиробника та добробуту наших громадян.

Марина Котова,

громадсько-політичне видання «Чернігівщина народна»,

№3 від 16.10.2012 року