Для поступального економічного розвитку чи не найголовніше – ставлення влади до проблем мешканців того чи іншого району, працівників тієї чи іншої галузі. Не виняток і приватні підприємці, адже через розгортання соціально-економічної кризи та зростання безробіття в Україні головним середовищем економічної активності працездатного населення стала, скажімо, ринкова торгівля, у якій тисячі громадян знайшли порятунок від безробіття. За неофіційними даними, на українських ринках працює близько 6 млн осіб, для них ринок став не лише способом виживання, а й середовищем існування. Тому не дивно, що так звана "ринкова проблема" виходить на чільні місця з наближенням тих чи інших виборів – спекулювати на цій темі завжди вигідно, адже вона зачіпає інтереси усіх без винятку, бо кожен з нас, крім усього іншого, є ще й покупцем. Тому, мабуть, і у Полтаві останнім часом все активніше комуналізують ринки офіційні і обговорюють ліквідацію стихійних.

  Утім, найголовніша проблема ринків лежить в іншій площині, переконаний голова Полтавської регіональної організації Народної Партії Костянтин Боровик: "Одне з найнагальніших питань – створення ринку, де б сільгосптоваровиробники могли реалізовувати свою продукцію без посередників, а полтавці, відповідно, купувати її за цінами виробника. У Полтавському районі є райспоживспілка, магазини, за традицією наших реалій здані в оренду. Але ж у свій час на території центрального ринку Полтави було виділено 140 квадратних метрів згаданій райспоживспілці для того, щоб реалізовувати там продукти харчування, вироблені сільгосптоваровиробниками Полтавського району. На жаль, сьогодні там немає жодного селянина, а продукти, які купуються у населення району, для жителів обласного центру реалізують утричі дорожче".

Натомість ярмарки вихідного дня, запроваджені на Полтавщині за ініціативи уряду, є прикладом торгівлі без посередників: високоякісні продукти харчування там можна придбати у 1,5 разу дешевше. Зниження цін досягається вилученням з торговельного ланцюжка перекупників, а крім того, за наявності великої кількості сільгосппродукції, не нагнітається ажіотаж і, як наслідок, цінова планка падає ще нижче, підтинаючи спекулятивні "накрутки" поза ярмарками. Це ще раз підтверджує, що віднайдення окремого місця для сільгоспринку на території Полтавського району було б аж ніяк не зайвим, наголосив Костянтин Боровик, аби вирощене селянами Полтавського району дійшло до споживача Полтави за нормальною ціною, а не втридорога. 

І. Філоненко

(м.Полтава)