22 січня виповнилося 70 років Героєві України, заслуженому  працівникові сільського господарства, дійсному членові (академіку) Української академії наук національного прогресу, почесному членові УААН, почесному професорові Полтавської державної аграрної академії, члену Політради Народної Партії, депутатові Полтавської обласної ради від Народної Партії, голові правління сільськогосподарського виробничого кооперативу "Батьківщина" Котелевського району Полтавської області Олександрові Григоровичу Коросташову.

Господарі власної долі

Навряд чи знайдеться на Полтавщині людина, яка б не чула про сільськогосподарський виробничий кооператив „Батьківщина” Котелевського району та про керівника цього господарства – Героя України Олександра Коросташова. Він очолює згадане сільгосппідприємство майже три з половиною десятиліття, господарство ж успішно функціонує ні багато, ні мало – ось уже 80 років.

"Ось збудую 300 будинків – і піду на пенсію", – пожартував під час одного з інтерв'ю Олександр Григорович. Утім, знаючи цю людину понад півтора десятиліття, переконана – працюватиме ще не один десяток років, бо по-іншому просто не може. Та й люди, які працюють з ним пліч-о-пліч, не відпустять на відпочинок – адже він для них не просто керівник. Справжній гуманіст, великий працелюб та оптиміст, Олександр Коросташов своїм особистим прикладом надихає усіх, хто поряд. До його думок прислухаються не лише односельці, а і влада, на його досвід спирається чи не вся аграрна наука.

А щодо будинків – то й що з того, що їх уже 290? План у три сотні, звісно ж, лише жарт, бо збудує їх значно більше, адже за його щирим переконанням, без будівництва село помирає.

Жити у збудованих кооперативом "Батьківщина" будинках (у Котельві з них уже цілий мікрорайон виріс), звісно ж, є кому. Тому і працюють на совість, бо на власному досвіді переконалися: тут і захистять, і зрозуміють, і допоможуть. От хоча б те ж, за словами Булгакова, «квартирне питання»: приїхав працювати у сільгосппідприємстві – отримуй службове житло, та ще й рахунки за комунальні послуги увесь перший рік, аби сім'я обжилася, сплачує підприємство. На входини господарство дарує телятко, підсвинка, корми для тепер уже домашньої худоби, безкоштовно забезпечує саджанцями, аби згодом ще й садок буяв під вікнами. Якщо працюєш добре – можеш будинок викупити. Спитаєте, а гроші? Не сумнівайтеся, працівники "Батьківщини" їх мають – навіть у найскладніші часи там не було жодного випадку невиплати чи затримки заробітку, за останні ж три роки зарплата зросла майже на 30 %. Що ж до цін на житло, то вони там просто символічні.  Судіть самі: на будівництво одного будинку господарство витрачає близько двохсот тисяч гривень, придбати ж його у власність працівник кооперативу може удесятеро дешевше.

Отож, і дякують люди Олександру Коросташову і за умови життя, і за  атмосферу в колективі, і за можливість жити і працювати по-людськи. Та найбільше за те, що не привласнив надбаного попередніми поколіннями – усі, як і досі там кажуть, колгоспники та пенсіонери є засновниками підприємства, вони самостійно ухвалили рішення про вкладання до фонду кооперативу вступних внесків, своїх майнових і земельних паїв для спільного використання на основі колективної праці. З того часу з кооперативу, аби господарювати самостійно, не вийшов ніхто. Адже ці люди – справжні господарі: і землі, і власної долі та підприємства.

Головне – не ховати очі від людей

Чи не тому такий міцний духом, що народився, коли тріщали морози хрещенські? Хто зна. Хіба ж згадаєш, що відбувалося у далекому сорок другому? Одне відомо – неспокійно було. Тому, мабуть, і вдачу Олександр Коросташов має таку ж неспокійну, як і рік, коли народився у селянській родині села Кам'яне Котелевського району. Селянин з діда-прадіда, він ще з дитинства не уявляв себе поза селянською працею. Родина, односельці – всі, хто від народження був поряд, мали працьовиті мозолясті руки, і красивішого від них, оцих рук порепаних, він нічого в житті не бачив. Саме у них і перейняв любов до людей праці, до матінки-землі.

Як гартуються люди із сильним характером, загостреним почуттям відповідальності і непереборним бажанням працювати? Ніякого секрету тут немає: все починається з родини. Олександр Коросташов, мабуть, став тим, ким він є, тому що родинні цінності для нього – понад усе. А коли звик захищати інтереси сім’ї власної, виникла потреба допомагати іншим. Адже ще з молоду не міг байдуже пройти повз чиюсь біду чи залишити поза увагою прохання про допомогу. Дякувати Богу, за сімдесят літ життя жодного разу не зробив нічого такого, через що не зміг би подивитися у вічі своїм рідним та односельцям. Для нього, як і для кожного селянина, визначальним є саме цей постулат.

Найвідоміша справа його життя – сільськогосподарський виробничий кооператив "Батьківщина" Котелевського району: флагман аграрного виробництва, приклад колективного господарювання. Це – високоорганізоване багатогалузеве підприємство на приватній основі молочно-зерно-бурякового напрямку з розвинутим м’ясним тваринництвом. Кооператив є насінгоспом з виробництва репродукційного насіння озимих і ярих культур та першого покоління гібридів кукурудзи і соняшнику. Має племінні ферми великої рогатої худоби української червоно-рябої породи. Загальне ж поголів'я ВРХ – майже три з половиною тисячі голів, понад тисячу голів корів. У 2011 році молочно-товарну ферму № 2 переведено на безприв’язне боксове утримання корів та введено в дію доїльно-молочний блок одночасного доїння на 32 голови. Заплатили за це чудо техніки 5 млн гривень. Втім, корівки на такі умови заробили собі самі, адже від кожної з них щороку надоюють по 5 і більше тисяч кілограмів молока, яке щодня дає господарству значні прибутки.

Мають у "Батьківщині" і дві з половиною тисячі голів свиней, вирощують тонкорунних овець та полтавських глинястих курей, загальна кількість птиці – близько 6 тисяч голів. Створили і спеціальний лісогосподарський підрозділ для догляду за лісом на площі понад тисячу двісті гектарів.

Ключ до успіху – довіра

А шлях до високих результатів розпочався ще в 1929 році. Знаючи нашу історію, не важко здогадатися, у яких умовах доводилося тоді господарювати. Та як би там не було, колгосп „15 з‘їзд ВКПБ”, згодом пізнішестворений колгосп „Червона Армія” не лише забезпечували країну сільгосппродукцією, а й успішно розвивалися, навіть будувалися.

Після війни взялися до роботи ще з більшим ентузіазмом. Уже наступного року зібрали по 11 центнерів зерна з гектара, а з окремих площ – і по 20 центнерів. Кращих працівників відзначили орденами та медалями. Завдяки своїм здобуткам господарство вже тоді стало відомим не лише в області, а й у всій Україні та Радянському Союзі.

Нині ж урожайність, скажімо, озимої пшениці у кооперативі "Батьківщина" – понад 50 цга, кукурудзи – 100 цга, цукрових буряків – понад 350 цга.

Існує в «Батьківщині» і своя, на сьогодні унікальна, оплата праці людей. Керівник кожного підрозділу, чи то ферми, чи бригади, має свій преміальний фонд, і за результатами роботи протягом місяця може преміювати кожного працівника відповідно до його внеску у загальну справу. Є й інші надбавки: враховуються і стаж, і професійність працівника, і визнання місцевою громадою – наприклад портрет на місцевій Дошці пошани додасть до зарплати ще 10 відсотків, а на районній — 20. Мають право і карати, теж гривнею, отож «несуном» або ледарем бути в господарстві невигідно.

У роботі, орієнтованій на людей, є тільки один ключ до успіху – довіра. Цим правилом ось уже три з половиною десятиліття керується очільник сільгосппідприємства "Батьківщина" Олександр Коросташов. Багата ж 80-річна історія господарства спонукає його до нових і нових досягнень в аграрній сфері. Саме тому, мабуть, і працює господарство стабільно, нарощуючи виробництво продукції, зміцнюючись матеріально. Лише за останні 2 роки машинно-тракторний парк поповнився двома потужними тракторами “Клаас – 946”. Придбано два сучасних кормозмішувачі, оприскувач, 2 трактори МТЗ-80, сівалку ТОДАК та дві сівалки для посіву кукурудзи, дві борони “Діметра – 4”. Трьома новими КамАЗами поповнився й автопарк.

Крім того, ввели в дію комплекс для сушіння та очистки зернових культур чималою потужністю – 160 тонн за зміну, що значно підвищило якість збіжжя, вирощеного в "Батьківщині".

Слава десятиліть 

Дзвінким дитячим сміхом повниться обійстя Коросташових, радісно зустрічає діда найбільша втіха – онуки, яких має п'ятеро. Поряд з цим будь-які негаразди тьмяніють, будь-які проблеми на задній план відходять, аби лишень внуки росли здоровими і пам’ятали – добра слава накопичується десятиліттями, а перекреслити її можна одним-єдиним вчинком. Олександр Григорович Коросташов  не забуває про це ні на хвилину.

І.Філоненко

(Полтавcька обл.)