Розсилка

підписатися

RSS-стрічка новин з сайту

Наші партнери
Тижневик "Народна"
Ілюзія миру в світі

21.09.2011

21 вересня в усьому світі відзначають Міжнародний день миру, проголошений Генеральною Асамблеєю Організації Об’єднаних Націй у 1981 році. Це заклик до всього світу про припинення вогню та відмову від насильства. Проте впровадження такої дати не забезпечує автоматично стабільний мир у світі, оскільки низка країни й далі накопичують у своєму арсеналі ядерну зброю, періодично відбуваються терористичні акти на територіях різних держав. 

Небезпека накопичення ядерної зброї

Після закінчення Другої світової війни людство витратило величезні кошти для озброєння. Так, за оцінками експертів, тільки з 1950 до 1990 рр. світові витрати на воєнні цілі склали приблизно 20 трлн доларів. Помітне зростання воєнних витрат, які часто набували характеру й масштабів гонки озброєння, стало наслідком накопичення конфліктного потенціалу в зоні, що розвивається, (різка поляризація доходів різних верств населення, зростання бідності, соціальної несправедливості, безробіття, корупція, періодичні воєнні зіткнення як внутрішні, так і зовнішні).

У світі накопичено близько 20 тис. ядерних боєзарядів, які можуть бути приведені в дію. Навіть якщо ядерна зброя не використовується, вона все одно створює великі ризики, адже у будь-який момент стихійне лихо і людський фактор можуть призвести до катастрофи, проте найбільша загроза полягає в тому, що зброя може потрапити до рук терористів.

Крім того, намагання якнайкраще озброїти країни має і негативний вплив на їхній економічний розвиток. Експерти зазначають, що зростаючі військові витрати  завдають шкоди державним бюджетам. Тим паче, що зростання питомої ваги військових  витрат у бюджетах країн, що розвиваються, відбувається одночасно з різким скороченням його у галузях освіти і охорони здоров'я, тобто соціального обслуговування населення, у якому такі країни відчувають особливо гостру потребу. При цьому країни з найменшим національним доходом на душу населення, як правило, виділяють на військові галузі більшу частину свого бюджету, ніж промислово розвинені держави. Очевидно, що саме через зростання військових витрат зростає бюджетний дефіцит, що зумовлює посилення інфляції і як наслідок – важкі економічні і соціальні ускладнення.

Оскільки в деяких країнах, що розвиваються, держбюджет  не витримує тягаря військових  витрат, військові сили намагаються перевести на своєрідне «самофінансування» (використання доходів від продажу старого спорядження, техніки і устаткування), що створює ілюзію незалежності збільшення реальних військових витрат від стану економіки країни. Але ці заходи не в змозі реально зменшити збитки, яких завдано непродуктивним використанням матеріальних і фінансових ресурсів на військові потреби.

Варто також зазначити, що негативні наслідки військових витрат для економічного розвитку країни можуть бути не лише одноразовими. Вони, як правило, набувають тривалого характеру. Так, економіці багатьох країн, що розвиваються, доводиться розплачуватися за надмірні військові витрати минулих років. Неминучий супутник мілітаризації — державний борг — залишається у спадок на довгі роки після виходу з ладу застарілої військової техніки. Нинішнє покоління потерпає не лише від поточних військових витрат, а й від тих, які дісталися в спадок від колишніх керманичів. А продовжуючи нарощувати військовий сектор сьогодні, уряди прирікають на економічні лиха й майбутні покоління.

Нині не всі добре уявляють існуючу небезпеку, про можливість і розмір катастрофи із застосуванням зброї масового знищення. Людство не приділяє належної уваги цій проблемі через необізнаність і неусвідомленість усієї глибини проблеми. У жодному разі не треба забувати, що загроза використання зброї масового знищення, на жаль, зберігається через активну пропаганду насильства. Це явище відбувається у всьому світі.

Збереження миру на Землі, заборона гонки озброєння, роззброєння, мирне використання досягнень науково-технічного прогресу – головні умови майбутнього суспільного розвитку світової цивілізації. Украй небезпечними для життя людства залишаються мілітаризація науково-технічного прогресу, використання досягнень науки і техніки для створення засобів масового знищення людей та продуктивних сил суспільства. Уже існуючі запаси хімічної, бактеріологічної, ядерної та термоядерної зброї здатні за лічені години знищити сотні мільйонів людей, зруйнувати міста й країни. Якщо буде використано нові підходи до надійного гарантування безпеки і збереження світу, цілком можливо перейти до широкомасштабного скорочення озброєнь і збройних сил, військово-політичних блоків, що протистояли раніше один одному, а також раціонального проведення конверсії військового виробництв.

 

Тероризм: вибухи у мирний час

Однією з найбільш актуальних і обговорюваних проблем світового порядку в останні роки стала проблема міжнародного тероризму, а також співпраці держав і міжнародного співтовариства у боротьбі з ним. Міжнародний тероризм - це не нове явище. Багато країн, зокрема й сусідня Росія, зіштовхнулися із цим злом набагато раніше трагічних подій у США 11 вересня 2001 р. Однак саме терористичні акти в американських містах стали своєрідним відліком у новітній історії людства.

Сучасний тероризм нині набув міжнародного масштабу. Тероризм виникає, коли суспільство переживає глибоку кризу, в першу чергу – кризу ідеології і державно-правової системи. У такому суспільстві з'являються різні опозиційні групи – політичні, соціальні, національні, релігійні, які легко ставлять під сумнів законність і права держави, і тим виправдовують свій перехід до терору для досягнення власних цілей.

Суть тероризму полягає у тому, що це злочинне діяння особи, групи осіб чи недержавних організацій, спрямоване на примушення фізичних та юридичних осіб, органів влади, держави або міжнародної організації вчинити необхідні для терориста дії або бездіяльність шляхом застосування або погроз застосування насильства з використанням різноманітних засобів, включаючи зброю масового ураження, отруйні сильнодіючі, радіоактивні речовини, вибухівку, вогнепальну і холодну зброю, вплив на комп'ютерні системи.

В умовах глобалізації міжнародних відносин боротьба з тероризмом лише в національних рамках виявляється малоефективною. Експерти стверджують, що потрібні об’єднані зусилля держав на парламентському, урядовому та суспільному рівнях. Сьогодні з міжнародним тероризмом необхідно боротися не аматорськими, а комплексними методами – на системному міжнародному рівні. Нині стало цілком зрозуміло, що не тільки одна країна, а й групи країн не можуть самотужки протистояти цьому злу.

Проблема боротьби з міжнародним тероризмом є багатогранною і не має простих рішень. По-перше, очевидно, що терористами створено потужну і розгалужену мережу злочинних організацій по всьому світу. Тому для боротьби з ним потрібні загальні і скоординовані зусилля усього міжнародного співтовариства. По-друге, терористичні мережі виникають не на порожньому місці. Найчастіше використовуються канали зв’язку, переправляння через кордони людей, матеріальних засобів і озброєнь, наявні в розпорядженні організованих злочинних угруповань, які не займаються терористичною діяльністю. Наприклад, використання у своїй діяльності організацій, що займаються торгівлею наркотиками. Тож проблема міжнародного тероризму не може бути вирішена без вирішення проблем наркоторгівлі, торгівлі людьми, організованої злочинності.

Щоб перемогти тероризм, необхідно визначити першопричини тероризму і мінімізувати їх. Саме усунення причин, що штовхають людей на співпрацю з терористичними організаціями, є найскладнішим завданням, рішення якого потребує колосальних зусиль усіх членів світового товариства. Потрібне максимальне звуження соціального підґрунтя тероризму: безробіття, убогості, неграмотності, різних форм дискримінації.

Наша країна виступає за формування у світі атмосфери активного неприйняття тероризму як кримінального діяння. Основою відповіді цьому явищу мають бути безкомпромісність, невідворотність відповідальності за тероризм і надання допомоги його жертвам. Україна підтримує розробку світовим товариством концепції безпеки нового типу, яка б базувалася на взаємній довірі, взаємній вигоді та сприяла вирішенню питань розвитку і проблем регіональних конфліктів, радикальному ослабленню факторів, що підривають безпеку. Найважливішою умовою успішної боротьби з тероризмом Україна вважає суворе дотримання всіма державами міжнародного права. 

Сьогодні проблема забезпечення стабільного миру на Землі є надзвичайно важливою, і жодна країна не в змозі самотужки вирішити її. Проте до викорінення насильства має долучитися кожен мешканець планети, задля збереження миру не тільки свого міста і країни, а й світу загалом. 

Наталія Куксенко


Коментарі
Топ - новина
ДО «ФОРМУЛИ МИРУ»

02.10.2019

Замість криків про зраду і звинувачень треба зайнятись випрацюванням документів (законів) і практичних заходів з реалізації того, що допоможе зціленню України

Публікації
Правда, яку не кажуть людям

02.11.2019 

Україна, як Система, має продукувати "умови для максимальної самореалізації та задоволення матеріальних та духовних потреб кожного та умови для гідного життя всіх своїх громадян".