Сформована торік після місцевих виборів Ямпільська районна рада 6 скликання (Вінницька обл.) активно працювала протягом року, намагаючись ефективно реагувати на виклики сьогодення.

Про роботу цього органу самоврядування, про шляхи вирішення проблем місцевої громади розповість голова Ямпільської районної ради, член Вінницької регіональної організації Народної Партії Вілен Жереб.

– Вілене Миколайовичу, нинішній склад ради помітно відрізняється від попереднього і за партійним, і за професійним показниками. Водночас зникли конфлікти та безпредметні дискусії на сесіях. Як вдається досягти відносної одностайності?

– Депутатський корпус ради і справді строкатий за політичною палітрою, за професійною приналежністю і навіть за віком. Порівняно з минулим скликанням, районна рада оновилася на 50%. У її складі – підприємці, господарники, керівники, вчителі, лікарі, працівники сільського господарства. Незалежно від політичних уподобань, депутати, що дуже приємно, об’єдналися, відкинувши амбіції, заради спільної мети – активно впливати на соціально-економічний розвиток району. Звичайно ж, у межах повноважень, визначених законами України. Мені здається, що ми всі – патріоти свого району, а тому працюємо як єдиний організм, бачимо перед собою спільну мету. Це помітно хоча б на прикладі голосування: коли треба приймати рішення, які позитивно вплинуть на розвиток району, на життя людей, політичні уподобання, переконання відходять на задній план.

– Як співпрацюєте з райдержадміністрацією?

– З першого дня роботи ми вирішили, що не повинні працювати окремо один від одного – адміністрація і рада. Ми маємо йти в одному напрямку, і, водночас, поважати один одного і виконувати свої функції за принципом розподілу повноважень відповідно до чинного законодавства. Відповідно, нам вдається зробити те, що раніше з різних причин не вдавалося. Важливі питання райдержадміністрація та райрада мають вирішувати спільно, тоді люди відчують, що настає певне поліпшення, і більше довірятимуть владі.

– Як районна рада може активніше впливати на соціально-економічні процеси у районі? Чи має достатньо для цього можливостей?

– Так, і таким механізмом є виконання програм соціально-економічного розвитку району. Тому ми повинні досконало їх вивчати на засіданнях постійних комісій і своєчасно затверджувати на сесіях, а потім контролювати їх здійснення і допомагати райдержадміністрації у виконанні цих програм. Адже дуже часто ці програми приймаються, але не виконуються, на них не виділяють відповідні кошти. Я переконаний, що ми повинні приймати стільки програм, скільки зможемо забезпечити фінансово. Можливо, їх треба приймати менше: сьогодні одні, завтра інші, і так поетапно рухатися вперед.

– Які галузі є для району пріоритетними?

– Це звичайно, медицина, яка зараз реформується у рамках пілотного проекту, розвиток спорту, що теж має безпосередній вплив на здоров’я населення. Це також створення нових робочих місць, проте тут є складні проблеми, бо ж відкривати нові виробництва в наших умовах нереально. Хоча дещо інша ситуація у сфері сільського господарства. Наприклад, можна і треба вирощувати овочі, фрукти – це сприятиме створенню нових робочих місць для населення, забезпечить дешевою городиною бюджетні установи. Ми, звичайно, виділяємо кошти на закупівлю овочевої продукції – але ціни на неї занадто високі. Досить актуальною для району є проблема збереження довкілля. Ми самі себе буквально топимо у смітті, забруднюємо річки і питну воду. Цьому треба активно протидіяти.

– Зараз багато говорять про самодостатність громад. Чи це реально в сучасних умовах?

– Голова обласної ради у своєму першому виступі перед депутатами озвучив ініціативу реалізувати на Вінниччині пілотний проект децентралізації влади. Створено концепцію реформи місцевого самоврядування. За основу взято досвід сусідньої Польщі, де місцеве самоврядування міцно стало на ноги та перебрало на себе практично всі функції щодо забезпечення життєдіяльності громад. Головне, що реформа забезпечила їх фінансову самодостатність. Щоб так було і в нас, потрібно змінити законодавчу базу. Саме через її недосконалість не вдається успішно розв’язувати життєво важливі проблеми. Зараз у керівників громад зв’язані руки, бо отримані надходження, наприклад, за оренду землі, йдуть нагору, а потім ми чекаємо, поки нам виділять необхідні кошти.

Хоча скажу ще одне: сьогодні потрібно порахувати, чи зможуть наші громади вижити, якщо їм навіть залишати всі надходження. Адже в нас нема потрібного для цього економічного потенціалу, район дотаційний. Отож, повертаючись до польського досвіду, і далі слід оптимізовувати освітянську та медичну систему, хоча це сьогодні не популярно. Я не прихильник того, щоб все закривати та скорочувати, але ми повинні жити набагато раціональніше й ощадливіше. При цьому маємо ширше використовувати природні ресурси, залучати інвестиції, заощаджувати енергоносії, зберігати та розвивати інфраструктуру. Але без внесення змін до чинного законодавства ситуації не виправити. Нам потрібні такі зміни, які б давали право місцевим радам розпоряджатися своїми бюджетами.

– Чутки про те, що в ході адміністративної реформи Ямпільський район зникне з карти, мають під собою основу?

– Переконаний, що ні. Насамперед тому, що він привабливий для інвестицій. У нас динамічно розвивається сільське господарство. Цього року зібрали такий вал зерна, якого не мали вже багато років. І хочу зауважити, що це вдалося завдяки успішній роботі одного з найкращих сільськогосподарських підприємств області – СТОВ «Нива», яке очолює голова Ямпільської районної організації Народної Партії Володимир Корець. За обсягами виробництва молока наш район – лідер в області. Але на цьому не варто зупинятися. Розвиток садівництва, городництва – це наша перспектива. Як, до речі, і подальший розвиток промислового виробництва. В Ямпільському районі успішно працює приладобудівний завод – один із основних наповнювачів бюджету району. Підприємство знайшло свою нішу на ринку, випускаючи конкурентоздатну продукцію. Хочеться, щоб і цегельний завод активніше запрацював, проводив модернізацію технологічних процесів і щоб комбікормовий завод відродився. Проте відсутність необхідної інфраструктури (залізничного сполучення, газифікації та електрифікації) стримує і насторожує інвесторів.

Хочу наголосити: коли буде сильне самоврядування, буде сильна і держава, і проблеми швидше розв’язуватимуться.

– Які побажання хочете передати читачам?

– Давайте виходити з того, що держава починається з кожного з нас. І нам під силу збудувати суспільство, в якому пануватимуть гуманізм, демократія, закон і справедливість.

Марина Ковальчук,

Вінницька обл.