Шановний пане Голово! Шановні колеги! Ми перебуваємо в активній фазі розгляду проекту Державного бюджету на 2012 рік. Аналіз свідчить про його певні позитивні риси, разом з тим не можна не помічати небезпечних тенденцій, які сьогодні властиві вітчизняній фінансовій системі.
Одна з ключових – зростання зовнішньої заборгованості. Усі ми знаємо, яким складними є переговори з Міжнародним валютним фондом щодо чергового траншу кредиту. Задля виконання зобов'язань уряд змушують іти на непопулярні соціальні реформи. Є ризик виникнення боргової піраміди, коли одні кредити будуть отримуватися заради погашення попередніх. У той же час значно менше уваги приділяється пошуку внутрішніх резервів. Першим таким резервом є контроль за ефективним використанням коштів.
2012 рік – рік європейського чемпіонату з футболу – стане своєрідним тестом  для  української  влади  та для держави в цілому. Для підготовки Євро-2012 виділено десятки мільярдів гривень державних коштів, які вкладено у побудовані об'єкти та оновлену інфраструктуру. Мабуть, якби не чемпіонат, то більшість цих об'єктів не дочекалися б уваги з боку держави. Зрозуміло, що це перший досвід подібних масштабних проектів, на карту поставлено престиж країни, тому, ймовірно, і не звертається особлива увага як на обсяги виділених коштів, так і на контроль за їх використанням. Однак на цьому тлі в інноваційному розвитку відсутній прогрес.
Ми маємо замислитися про життя після Євро. Ну, скажімо, витрати держави на освіту в Україні становлять не більше 6 відсотків ВВП проти 10 відсотків, передбачених законом; на науку – не більше 0,45 відсотка ВВП проти 1,7, передбачених законом. Фінансування одного науковця в Україні втричі менше, ніж у Росії, у 18 разів менше, ніж у Бразилії, у 70 разів менше, ніж у Сполучених Штатах Америки. То чому б за прикладом чемпіонату з футболу не здійснити європрорив в освіті та науці, європрорив у житлово-комунальному господарстві, в агропромисловому комплексі, у сфері дорожнього будівництва, але зробивши при цьому ставку на нові технології?
По-друге. Сьогодні триває процес  реалізації положень Закону  "Про стимулювання розвитку регіонів", зокрема, укладання угод між Кабінетом Міністрів  України та обласними радами. Хочу нагадати, що згідно із законом укладені угоди передбачають  відповідальність сторін за невиконання  або неналежне виконання передбачених нею заходів, і вона має бути рівноцінною. Варто також пам'ятати, що відповідальність та  професійність місцевої влади виховується саме через надання  їм повноважень.
По-третє, маємо замислитися  над суттєвим покращанням бізнес-середовища. Мова йде про вирішення стратегічного  питання модернізації країни, поставленого Президентом. Сучасний вітчизняний великий бізнес  має незначну інноваційну складову, яка може забезпечити подальший розвиток країни. До того ж галузі, в яких зосереджено крупний капітал,  практично не працюють на внутрішній ринок.
Неувага до вітчизняного інвестора обертається втратами. Посилюючи боротьбу з тіньовим сектором, держава має  водночас запропонувати підприємцям прозорі правила гри, для цього потрібні подальші реформи: бюджетної, фінансової,  фіскальної і, що найголовніше, грошово-кредитної системи.
Розвиток малого та середнього  бізнесу  може суттєво оживити внутрішній ринок і сприяти  збільшенню бази  оподаткування. Переконаний, резерви існують.  Тому закликаю, давайте перший крок до майбутніх  Євро зробимо вже сьогодні. Дякую за увагу.