Розсилка

підписатися

RSS-стрічка новин з сайту

Наші партнери
Тижневик "Народна"
Децентралізація державного управління як умова економічного зростання України

14.11.2011

Децентралізація державного_250.jpgЗабезпечення гармонійного розвитку людини та високого рівня її добробуту є головною метою діяльності демократичної держави та ключовими вимірниками прогресу сучасного суспільства. Політика уряду повинна спрямовуватися на створення відповідних умов для досягнення цієї мети, а отже, на забезпечення екологічно-безпечного соціально орієнтованого економічного розвитку, який у сучасній економічній літературі одержав назву – сталий розвиток. Необхідною умовою сталого розвитку країни є якісне й ефективне державне управління, що забезпечує рівність можливостей доступу до спільних благ, підвищує якість суспільних послуг і рівень життя громадян.

Ключовими факторами підвищення якості державного управління є розбудова потенціалу місцевих органів влади, активна громадянська позиція населення, розвиток системи самоуправління громадян, підвищення ролі громадських організацій – все це забезпечується через децентралізацію державного управління, яка підвищує якість та ефективність державних послуг шляхом наближення органів управління до населення й зростання відповідальності місцевої влади за прийняття більшості рішень щодо належного функціонування та розвитку окремих територій.

Разом з тим процес децентралізації тягне за собою певні ризики й загрози. Так, в умовах корумпованості та непрофесіоналізму місцевих чиновників, відсутності відповідної правової основи та ефективної координації дій між різними рівнями влади, децентралізація державного управління може посилити регіональну диференціацію доходів і рівня життя населення, нерівномірність доступу до ресурсів, макроекономічну дестабілізацію. Враховуючи даний факт і відповідно до матеріалів Програми розвиту Організації Об’єднаних Націй (ПРООН) процес децентралізації мусить базуватися на декількох важливих принципах, зокрема послідовності та поетапності передачі функцій від центральної до місцевої влади, взаємозв’язку усіх етапів децентралізації, комплексності усіх заходів на кожному етапі, проведення реформ «пакетом» заходів, пов’язаних єдиною метою та стратегією, втягнення у процес децентралізації широких верств населення і громадянського суспільства (авт. – Доклад о человеческом развитии. Децентрализация и человеческое развитие. – ПРООН, ЦЭИ. – Узбекистан, 2005. – 117 с. – С. 9.). На нашу думку, іншими ключовими принципами децентралізації державного управління доцільно визнати:

- визнання людини, її інтересів і потреб головними цінностями, забезпеченню яких слугує децентралізація;

- поступальність, що передбачає поетапне впровадження децентралізації державного управління, забезпечення взаємозв’язку усіх етапів даного процесу та комплексність заходів на кожному етапі, проведення реформ «пакетом» заходів, пов’язаних єдиною метою та стратегією;

- принцип партнерства, відповідно до якого децентралізація мусить відбуватися на основі тісного, реального, доброзичливого співробітництва між центральною і місцевою владою, громадянським сектором, бізнесом, шляхом узгодження і конструктивного діалогу;

- принцип транспарентності забезпечує прозорість і публічність прийняття будь-яких рішень місцевою владою, затвердження та виконання бюджету;

- принцип автономності передбачає гарантовані права і реальну здатність місцевої влади регламентувати й управляти частиною суспільних справ відповідно до законодавства в інтересах місцевого населення;

- принцип відповідальності передбачає обов’язок місцевої влади забезпечити мінімальні стандарти якості суспільних послуг, що належать до компетенції даних органів, і публічно звітувати за витрачені кошти та результати своєї діяльності;

- принцип справедливості гарантує рівні умови і можливості для усіх місцевих органів влади з метою досягнення поставлених завдань при здійсненні своїх повноважень;

- принцип виключності (або повноти) передбачає, що будь-які повноваження, що надаються місцевим органам влади, мусять бути повними і виключними, їх здійснення на може бути оскаржене чи обмежене іншим органом влади, окрім випадків, передбачених законом;

- принцип відповідності повноважень ресурсам передбачає, що фінансові та матеріальні ресурси, що перебувають у розпорядженні місцевих органів влади, повинні відповідати розміру і характеру наданих їм повноважень із метою забезпечення ефективної реалізації останніх у повному обсязі;

- принцип фінансової солідарності полягає у фінансовій підтримці з боку держави найменш розвинених адміністративно-територіальних одиниць, зокрема шляхом застосування механізмів справедливого розподілу фінансових коштів.

Додержання вищезазначених принципів під час проведення децентралізації держаного управління мінімізує ризики і сприятиме максимізації його позитивних ефектів.

Сучасні реалії соціально-економічного розвитку України зумовлюють необхідність розробки та імплементації Концепції децентралізації державного управління (далі - Концепція), що створила б умови для сталого розвитку як окремих територіальних одиниць нашої держави, так і усієї країни в цілому. Концепція має базуватися на засадах Конституції України у царині повноважень центральних та місцевих органів влади, адміністративно-територіального устрою України, прав громадян, а також відповідно до чинного законодавства і принципів, проголошених Порядком денним на ХХІ століття (авт. – Повестка дня на ХХІ век принятая конференцией ООН по окружающей среде и развитию. – Июнь 1992 г. – Официальный перевод текста ООН: http://www.un.org/russian/conferen/wssd/agenda21/) та іншими міжнародними документами, і з урахуванням умов соціально-економічного розвитку, екологічних, географічних і демографічних особливостей регіонів України.

Головною ідеєю Концепції є забезпечення сталого розвитку України та її регіонів. Функціональна компетенція місцевої влади повинна встановлюватися у законодавчому порядку, необхідно розмежувати функції між рівнями управління, виключити дублювання та паралелізм повноважень. Адміністративні перетворення повинні забезпечити узгодженість податкового потенціалу територій з їх бюджетними потребами. Необхідно забезпечити створення функціонально збалансованої системи органів управління: перерозподілити повноваження всередині управлінської системи, розширити повноваження представницьких органів самоуправління як виборчих органів, що виражають волю виборців, визначають напрямки розвитку території і контролюють дії виконавчих органів. Згодом слід проводити політику розширення компетенції органів місцевого самоуправління, демократизації системи управління, підвищення її прозорості та відкритості. Паралельно необхідно здійснювати фінансову децентралізацію. Запорукою ефективності та успішності цих перетворень є компетентність і високий професіоналізм місцевих чиновників.

Потреба розробки та реалізації даної Концепції в Україні зумовлена численними факторами, зокрема, в Україні ще й досі не напрацьована оптимальна модель регіональної політики, законодавчо не визначено механізми забезпечення міжрегіонального партнерства, існуюча модель територіальної організації застаріла, система публічного управління в Україні характеризується проблемами оптимізації організації центральної та місцевої влади шляхом перерозподілу функцій між управляючими суб’єктами, потреби підвищення якості та ефективності, а також адаптації до міжнародних стандартів управління, проблему також становлять диспропорції регіонального розвитку, обмеженість фінансових ресурсів місцевої влади.

У рамках Концепції децентралізації фіскальних функцій держави доцільно визначити декілька основних напрямків діяльності та конкретних заходів у їх межах.

Перший напрямок діяльності – організаційно-управлінський. В адміністративній сфері насамперед необхідно провести адміністративно-територіальну реформу. У рамках цього напрямку діяльності також слід забезпечити децентралізацію владних повноважень і функцій управління, наділити місцеві органи влади правами вирішувати питання в обсязі, необхідному для здійснення ефективного управління, розмежувати функції між центральною та місцевою владою, а також між різними територіальними рівнями управління (авт. – В.Литвин. Регионализм в политическом измерении: украинские реали // Пенсионный курьер. 12 ноября 2010 г. №46 (392). С. 3-5). Децентралізація функцій держави повинна бути затверджена у Національному реєстрі територіальних функцій управління, що визначає повноваження різних рівнів управління та є обов’язковим для виконання усіма органами влади. Важливо також впроваджувати матричну модель державного управління – систему, за якої комунікативна взаємодія між різними рівнями управління здійснюється за «багатоканальною» схемою: «зверху-вниз», «знизу-вверх» та по горизонталі. Така система організації управління передбачає розвинену систему міжрегіональної кооперації та комунікації.

Другий – бюджетно-податковий – напрямок діяльності передбачає забезпечення незалежності місцевих бюджетів. Державне регулювання місцевих бюджетів має обмежуватися наданням трансфертів. Міжнародна практика свідчить про доцільність переходу до застосування законодавчо закріплених, незмінних, довгострокових, стабільних відрахувань до місцевих бюджетів. Податкова система мусить бути простою і зрозумілою для населення, а також передбачати наявність принаймні одного самостійного, значного, легко прогнозованого місцевого податку, що легко стягується та у повному обсязі надходить до бюджетів первинного територіального рівня.  Стабільність і прозорість законодавства, невелика кількість законодавчих актів, наявність декількох базових законів комплексного характеру є ключовими факторами успіху в даному напрямку. Необхідно розробити заходи щодо популяризації податкової реформи серед громадян, забезпечити її належну інформаційну підтримку.

Інформатизація – наступний напрямок діяльності, який передбачає розвиток інформаційних технологій та інформаційної інфраструктури, інформатизацію управління, впровадження електронного уряду в систему державного управління. Електронний уряд – це використання у державному управлінні інформаційно-комунікаційних технологій з метою посилення ефективності та підзвітності уряду, забезпечення його прозорості, доступності для громадян, прискорення реформування державного управління, а також децентралізації. Належне представлення населених пунктів через мережу Інтернет як в країні, так і за кордоном, відкриває необмежені можливості для громадян, підприємців і регіону в цілому.

Чи не найважливішим напрямком діяльності у рамках Концепції є розбудова потенціалу місцевої влади, що передбачає цілу низку заходів, зокрема:

- створення системи стимулів для розвитку місцевого самоуправління, які спонукали б виявлення ініціативи органами місцевої влади, заохочували б її до заробляння коштів з метою поповнення місцевих бюджетів;

- підвищення правового статусу і покращення іміджу місцевої влади, розширення прав місцевих органів влади приймати нормативно-правові акти у різних сферах діяльності. Ширше використання статутів міст, сіл, селищ як основного правового документа кожної території;

- створення механізмів безпосередньої участі населення у самоуправлінні і контролі за діяльністю місцевих органів влади. Доступність і транспарентність місцевого самоуправління. Впровадження принципу доступності влади, відкритого проведення сесій, засідань, висвітлення усіх питань у засобах масової інформації, проведення громадських слухань, публічне звітування місцевих чиновників;

- активна позиція місцевої влади у процесі напрацювання регіональної політики розвитку, а також участь громадян у даному процесі, зростання їх впливу на даний процес. При створенні програм місцевого сталого розвитку доцільно залучати громадськість і бізнес ще на стадії програмного проектування з метою врахування життєво важливих інтересів і збігу цілей влади, громадськості та бізнесу;

- створення рад сталого місцевого розвитку на основі соціального партнерства за участі представників влади, підприємців, науковців, неприбуткових організацій, які б проводили взаємні консультації, ініціювали різноманітні заходи і програми розвитку, зокрема створення спеціальних економічних зон, бізнес-інкубаторів, спільно виявляли «точки росту» регіону, а також випрацьовували та узгоджували бюджетні показники;

- забезпечення міжрегіональної кооперації та комунікації, об’єднання фінансових ресурсів декількох регіонів для реалізації спільних проектів;

- професіоналізація та підвищення якості місцевого управління із приведенням його у відповідність до параметрів державного управління. Створення більш відкритої, ефективної системи державної служби на місцях. Доцільно впровадити чітке розмежування кваліфікованих посадових осіб – професіоналів і обраних посадовців – політичних діячів, а також забезпечити відповідну оплату праці, залучення талановитої молоді;

- розвиток громадських організацій, об’єднань, асоціацій з метою захисту інтересів місцевих громад і місцевого самоуправління.

Отже, принципово важливим є визнання децентралізації державного управління механізмом підвищення ефективності управління національним господарством і забезпечення сталого розвитку України шляхом прийняття відповідної Концепції. Також слід пам’ятати, що децентралізація не є самоціллю, а механізмом підвищення ефективності управління національним господарством та забезпечення соціально орієнтованого й екологічно-безпечного економічного розвитку України.

 

Микола Деркач,

народний депутат України

фракції Народної Партії у Верховній Раді України,

заслужений економіст України

Коментарі
Топ - новина
ДО «ФОРМУЛИ МИРУ»

02.10.2019

Замість криків про зраду і звинувачень треба зайнятись випрацюванням документів (законів) і практичних заходів з реалізації того, що допоможе зціленню України

Публікації
Правда, яку не кажуть людям

02.11.2019 

Україна, як Система, має продукувати "умови для максимальної самореалізації та задоволення матеріальних та духовних потреб кожного та умови для гідного життя всіх своїх громадян".