Напередодні Дня вчителя і Дня людей похилого віку народний депутат України Сергій Терещук ознайомився з роботою шкіл сіл Козацького, Тарасівки, Водяників, Вільхівця, зустрівся із соціальними працівниками села Неморож, інтернату для людей похилого віку у селі Вільховець. Школярам він подарував шкільні парти і стільці, комплект спортивної форми, спортивний інвентар, вихованцям дитячих садків – іграшки, соціальним працівникам – велосипеди, літнім людям – комплекти постільної білизни, телевізор. Повсюдно до народного депутата люди звертались із запитаннями, і він ґрунтовно та аргументовано відповідав на них. Зокрема, учасники зустрічей цікавились таким.

-   Якою може бути система наступних виборів до Верховної Ради?

-   Нині у Верховній Раді жваво обговорюється три моделі. Чимало народних депутатів прихильні до нинішньої пропорційної системи. При цьому уточнюють, що закриті списки, коли лідер партії вирішує, кого до них ввести, потрібно замінити регіональними. Це означає, що замість нинішніх так званих «тушок»-прислужників політичних лідерів у кожній області кожна з політичних сил, що візьме участь у виборах до парламенту, формує свої місцеві списки, залежно від кількості округів, а виборці віддають перевагу тій силі, яка реально буде захищати їхні інтереси. Найбільш прийнятна третя форма – це так звані відкриті списки. На кожному окрузі політичні сили виставляють по одному конкретному лідеру. Люди голосують за найбільш авторитетного, у такий спосіб депутат буде прив’язаний до свого округу.

Не виключають із проектів закону і мажоритарну систему. За нею не обов’язково, щоб претендент представляв якусь партію, він може бути і само-висуванцем. Але опозиція вважає, що за таких умов буде широко використовуватись адмінресурс. І може бути змішана система – половина депутатів за мажоритарним принципом, половина – за списками. Якою б не була система виборів, головне, щоб обирали не за пакет гречки, не за гроші, а усвідомлено, з думкою про власну долю і долю своїх дітей.

-   Чому не ефективна боротьба з корупцією?

-   Погоджуюсь, що корупція – найбільша біда нашої країни. Склалася ситуація, коли все знизу доверху потрібно купляти. А це принизливо і дошкульно. При цьому здається, що інакше вже і бути не може. Але в маленькій Грузії від цього зла очистились, у країну пішли інвестиції. Тут багато що залежить від керівництва країни, центральних органів влади. У парламенті готується до розгляду законопроект про посилення відповідальності за економічні злочини. Зокрема, йдеться про те, щоб мірою покарання тут стали не нари, хай порушник сплатить штрафу у десять разів більше до бюджету. А те, що чимало людей свій голос на виборах продають, хіба це не корупція? Виходить, ми самі її породжуємо знизу, а потім зловживають окремі депутати, окремі службовці. І так створюється атмосфера кругової безкарності, терпимості і невиправності. Належного осуду ці явища не зазнають і від засобів масової інформації.

-   Як ви, народні депутати, плануєте убезпечити селян від наймитування, коли із запровадженням ринку землі її скуплять «грошові мішки»?

-   Для мене, як народного депутата, законопроект «Про ринок землі» є найбільшим випробуванням. За суспільною значущістю після корупції – це друга проблема для нас. Селяни бояться, що їх ошукають, як свого часу це зробили з промисловими сертифікатами. У цім питанні я виступаю за стабільність для селян. Як заступник голови Комітету Верховної Ради з аграрної політики і земельних відносин пропоную формулу захисту власників земельних паїв. Найперше, на мою думку, треба обмежити розміри площ землі, які продаються фізичній особі, до 300 га і підприємству, як юридичній особі, – до 3000 га. Друге – треба застерегти село від обробітку землі так званими «зальотними бригадами». Для цього в законі має бути зафіксована норма про те, що підприємство треба реєструвати у сільській раді. Хай на місці їх буде і кілька, буде більше робочих місць, буде більше надходжень до бюджету сільської ради. І третє, вважаю, що державні дотації потрібно виплачувати тільки малим підприємствам, зареєстрованим на базі конкретного села. Ми також наполягаємо, щоб у законі не було статті, яка б зобов’язувала власника землі здійснювати обмін та здавати належну їй ділянку у великому масиві. Треба, щоб людина жила на землі, працювала на ній, створювала нові робочі місця.

-   Як бути з особистими селянськими господарствами, власники яких хотіли б здати їх в оренду?

-   Закон не містить заборони з цього приводу. Новим тут є перехід на електронний реєстр договорів оренди землі, введений із серпня нинішнього року. Очевидно, реєстратори вимагають також подання визначених для здійснення цієї процедури копій документів.

-   У селах проживає чимало пенсіонерів, віднесених до категорії пільговиків, як діти війни. У зв’язку з невиплатами державою передбачених законом сум, вони звертаються до судів, а ті приймають рішення про виплату від кількох місяців до довічного терміну.

-   Суди по-різному підходять до визначення термінів тому, що знають – відповідний закон про це був прийнятий на популістській хвилі, напередодні чергової виборчої кампанії. А тепер у державній скарбниці таких коштів на повну виплату просто не вистачає. Якби зараз виконати всі соціальні закони, потрібно було б акумулювати кошти чотирьох річних бюджетів держави. Цей приклад свідчить про незбалансованість законів, що приймає Верховна Рада, з нашими реальними можливостями.

У ході розмови до нардепа надійшло чимало звернень із проханнями сприяти у проведенні ремонтів приміщень, придбанні обладнання. І хоч таких можливостей у нього не багато, Сергій Терещук пообіцяв спільними зусиллями з органами місцевої влади знаходити шляхи їх розв’язання.

Микола Костецький

(м.Черкаси)