23 жовтня у селі Синевир Міжгірського району на Закарпатті пройшла презентація документального роману українського письменника, керівника секретаріату Закарпатської регіональної організації Народної Партії Андрія Дурунди «Дерево на вітрах», друге видання якого щойно побачило світ в ужгородському видавництві «Гражда». У творі йдеться про тих синевирців, які у сорокових роках минулого століття, рятуючись від угорських окупаційних властей, втікали у Радянський Союз, сподіваючись, що там знайдуть своє щастя і волю. Проте замість сподіваного «раю» ці втікачі за нелегальний перехід угорсько-радянського кордону потрапляли у радянські концтабори. Потім у складі корпусу генерала Свободи вони зі зброєю в руках воювали з німецькими загарбниками за свободу і незалежність рідної землі. Десятки з них не повернулися до Синевира, а їхні прізвища виблискують золотом на обеліску, що височіє у центрі села над бурхливою Тереблею.

Серед тих, кому випали такі тяжкі випробування, і світлої пам’яті Лука Сятиня (він, до речі, є одним із головних персонажів роману) – батько Михайла Сятині, голови Закарпатської регіональної організації Народної Партії, який разом зі своїми братами і сестрами, земляками взяв участь у цьому торжестві.

Саме завдяки старанням Михайла Луковича двічі на рік на цьому святому місці збираються учорашні героїчні оборонці отчої землі: у День Перемоги та 23 жовтня – у день визволення Синевира від німецько-фашистських загарбників.

…Золотоосінньої днини після недільної літургії у церкві біля обеліска зібралося все село, аби знову і знову віддати заслужену шану тим сивочолим ветеранам, які пройшли крізь війни і табори і яким Всевишній подарував світлі роки. З сімох десятків синевирців-героїв залишилася їх жменька: Микола Цімбота, Іван та Микола Шарги, Федір Цупер, Василь Карпа, дитя блокадного Ленінграда Олександр Шестаковський, ветеранські вдови Ганна Печкан та Марія Кут…

Спочатку полинула молитва за упокій тих, котрі не повернулися з тих огненних доріг. Потім слова щирої вдячності лунали з уст священика Івана Паканича.

Своєрідною кульмінацією свята стало вручення ветеранам і дітям війни згаданої книги з автографом Андрія Дурунди, що автор зробив власноручно.

Символічно, що у цьому світло-печальному святі взяли участь юні синевирці – учні місцевої загальноосвітньої школи. Адже пам’ять про подвиг народу у Великій Вітчизняній війні має бути справді безсмертною. І унікальний подвиг народу в цій найкривавішій людській бійні не підлягає забуттю.

Прес-служба Закарпатської обласної організації

Народної Партії