До кінця 2017 року депутати Верховної Ради мають скасувати мораторій на продаж землісільськогосподарського призначення. Це – одна з вимог Міжнародного валютного фонду. Її задоволення нібито дасть можливість Україні отримати фінансову допомогу. Однак запуск ринку землі приховує серйозну небезпеку. Він ставить під загрозу територіальну цілісність України.Чим може обернутися для нашої держави скасування мораторію на продаж земель, знає кандидат сільськогосподарських наук Сергій Медвідь. Він все життя пропрацював у сільському господарстві і погодився поспілкуватися з i.ua.tv.

– Чому земля не може бути товаром?

– Давайте звернемося за допомогою до тлумачного словника. Він визначає товар це призначений для обміну продукт праці, що має споживну вартість. Земля не є продуктом людської праці. Ми не маємо права продавати те, що нам не належить. Уявіть собі ситуацію, коли люди їдуть у тролейбусі, виривають з нього сидіння і з ними виходять на своїй зупинці. Правда, це виглядало б дико? До того ж, землі сільськогосподарського призначення це більше 60% території України. І ми повинні розуміти це, що запустивши ринок землі ми виставляємо на торги територію. А тепер уявіть, коли на цій території жили цілі покоління, і одне з них вирішило продати землю. Що ж вони тоді залишать нащадкам? Тобто, діти, які народжуватиметься вже будуть без батьківщини. Якщо мораторій знімуть, що ми передамо майбутні поколінням українців? Повага і шанобливе ставлення до землі у нашого народу закладено на підсвідомому рівні.

– Що Ви маєте на увазі?

– Для українця земля – це основа. У давнину були поширені вислови, на кшталт: «Земля мати», «Не бий землю, бо ти б'єш матір». Вона згадується в кожній другій – третій українській пісні. Шана до землі закладена на генетичному рівні нашого народу. Українці з нею пов'язані енергетично. Наші предки у землю закопували пуповину новонародженого немовляти. Вони вважали, що протягом 9 місяців у дитини був зв'язок із матір'ю яка її виносила і народила, а після народження, людину мала енергетично підтримувати земля. Ця традиція передавалися віками від покоління в покоління. Крім того, хвора людина після відвідин малої батьківщини отримує зцілення та нові сили. 

В Україні зараз відбувається не тільки економічний, але й моральний занепад. Ми зараз стали настільки аморальними, що бажаємо продавати землю, яку наші предки називали матір'ю. 

«Господня земля, і все, що на ній, населення і мешканці її…» (Псалом 24). Хто сказав, що українська земля це товар? Чому одне покоління має вирішувати і продати те шо належить не їм, а створене Богом і дано лише у користування усім тим хто жив, живе і житиме на території України? Чому б’ючи перед образами поклони, а потім вставши з колін, ми йдемо торгувати тим, що не належить нам?

– Чи відбувається продаж землі на окупованих територіях? 

– Я цього не знаю. Але злочинне розпаювання землі, яке відбулося за часів президентства Леоніда Кучми вилилося у серйозні проблеми. Давайте візьмемо для прикладуЛуганську область, там десь 50% території області це землі с-г призначення, які майже всі розпайовані. Середній земельний пай становить 9 гектарів. Багато власників цих паїв воюють проти України. Тоді постає питання - за що гинуть наші хлопці? Невже за те, що коли закінчиться війна, сепаратист продасть землю политу кров’ю кращих синів України і отримає за неї гроші?Те саме в Донецькій області. А в Криму, земля сільськогосподарська розпайована приватна, будинки і огороди у власності тих людей які проголосували за Росію. То що там ще залишилося від України? Виходить, ми зазіхаємо приватну власність «росіян». Адже проблема у тому, що земля це – не лише ґрунт, але й територія. І з цією територією вони пішли в Росію. Сьогодні ці самі питання можуть виникнути зі сторони Угорщини, де значна частина громадян України одночасно являються і громадянами Угорщини разом з паями української землі і т.д.

– Виходить, продаж землі загрожує територіальній цілісності України?

– Так, ми не можемо виставляти на торги територію України. Бо земля, як і територія, вимірюється у метрах квадратних, сотках, гектарах. Тому злочинне її розпаювання, а тепер спроби її продавати, стоять поза мораллю і поза законам. Наші хлопці, наприклад, з Черкащини, або Івано-Франківщини, гинуть від рук сепаратиста і поливають донецьку землю своєю кров'ю. А потім, коли настане мир, цей бандит буде її продавати.

– Як не допустити такого розвитку подій?

– Єдиним покупцем землі сільськогосподарського призначення має виступити українська держава. Плата за її оренду має поступати громадам і у Пенсійний фонд і це зразу вирішить багато проблем. А ‘якщо сепаратист захоче продати землю, то йому мають сказати - «Чекай, але ти воював проти України. Тому, ми у тебе землю забираємо. Ти володіти українською землею не можеш, бо ти її не вартий».

Ірина Сатарова

http://i-ua.tv/index.php?newsid=11876