Особливо українська. Саме так сприймають люди владні новації під назвою реформ. Останні зустрічі на окрузі (субота – понеділок) засвідчують, що мізерне підвищення пенсій розсварює людей, які починають мірятися, хто і що зробив у цьому житті. Ситуація з цього приводу очевидна: будь-які зміни подібного виміру пробуджують суспільне невдоволення, вимоги до влади не декларувати, а реально виконувати соціальні зобов’язання.
Насторожено, м’яко кажучи, сприймаються можливі подальші кроки в сфері освіти та охорони здоров’я, масового характеру набувають побоювання сільських жителів, що вони будуть відрізатися від залишків цих сфер.
Дедалі більше загострюється проблема забезпечення населених пунктів скрапленим газом. У свою чергу це обертається конфліктами між людьми, оскільки, якщо в село і потрапляє машина з балонами, то їх вистачає на третину жителів.
Не витримує жодної критики проблема доріг місцевого значення. Такого їх стану раніше не було. Особливої шкоди завдають лісовози, якими масово вивозиться деревина. Дорізають все, що можна дорізати. Стверджують, що все планово і законно. Як наслідок, окрім усього іншого, загострюється проблема питної води. І це на Поліссі.
Подібного виміру питань – безліч. На превеликий жаль, ніхто з людьми не говорить. Маю на увазі насамперед представників місцевої влади.
Утім, не зрозуміло, чим вони взагалі будуть займатися у зв’язку з формуванням ОТГ. Хіба що виборами. Останні з них показали, що вони оволоділи «мистецтвом» у будь-який спосіб записувати депутатів і голів ОТГ – самовисуванців до активу «брендових» партій.
Усе інше – позитив: участь у святкуванні ювілею школи в селі Великий Молодьків, зустрічі й спілкування з людьми в селах, узгодження того, що належить спільно робити в ці непрості часи.

Володимир Литвин, Голова Народної Партії