Люди, які народилися і виросли в селі, в господарстві яких була корова, знають значення цього терміну. Коли молоко проціджують, те, що залишається на марлі і називають «на цідилку». 
Цей термін сьогодні можна застосовувати й щодо питання отримання безвізового режиму Україною. Його тривалий час подавали як головний успіх післямайданної влади. За відсутності інших завоювань суспільство «годували» саме цим. Обіцяли в 2014 році, на початку 2015 року, потім у кінці того ж 2015 року. У нинішньому - питання знову живе у чіткій відповідності до хронології попередніх років. Наші «євроінтегратори» не втомлюються називати конкретні і кожного разу нові дати відчинення дверей до «історичної» європейської домівки.
Зростає імовірність, що завдання отримання безвізового режиму може легко перейти на 2017 рік, або ж у площину взагалі розмитої перспективи. До речі на це вказують заяви європейських чиновників найвищого рівня, які констрактують з інсайдерською інформацією, що наповнює український інфопростір. Зацитую лише міністра закордонних справ Франції: "Питання надання безвізового режиму Україні не може бути розглянуто в найближчі тижні і місяці". Українські «євроінтегратори» враз замовкли.
До того ж в ЄС поспішно заявили, що вони залишають за собою право скасувати рішення про безвізовий режим за певних обставин. Засторога начебто персонально адресована нам. Інші країни в цьому списку, зважаючи на їх масштаби, згадуються швидше для годиться.
У зверненні з нагоди Дня Європи П.Порошенко обережно констатував, що ми напередодні отримання права вільно подорожувати країнами ЄС. Раніше він був конкретнішим і точнішим у визначенні дат.
Взагалі ця тема вже майже не педалюється. Хоча раніше українська влада починала і закінчувала з неї свій робочий день.
Очевидно, єврооптимістам у Верховній Раді, які також ні пари з вуст із цього приводу, варто було б ініціювати заслуховування звіту у стінах парламенту щодо реальних перспектив набуття країною обіцяного безвізового режиму. Було б не зайвим почути міністра закордонних справ України П.Клімкіна, який продовжує випромінювати оптимізм: "Ми сподіваємося, що рішення буде прийнято влітку. Не потрібно говорити про відстрочку. Просто питання дійсно стосується міграційного менеджменту". Можливо, він щось знає інше, що йде всупереч з останніми новаціями та настроями в ЄС.
Чи ця тема втратила актуальність для українців, більшість з яких не має з чим пробиватися до Європи?!

Володимир Литвин