Чи не єдиним осередком суспільно-культурного життя на селі залишилися школи. Там, де вони залишилися. В цьому вкотре переконався, відвідавши низку таких установ напередодні Дня працівників освіти. Вчителі з якоюсь жертовністю несуть свій хрест та мобілізують усі свої зусилля і терпіння, щоб самим вижити й прищепити дітям не лише знання, а й людські чесноти. Діти ж вражають своєю чистотою – очей, душ, сердець.
Питання з питань – а що з ними буде в житті, чи не загубляться вони в ньому, маючи неспівставно менші можливості, ніж їх ровесники з міст?
Чи переймається цим влада? Очевидно, що ні. Ніколи за розмовами про оптимізації, реформи, укрупнення громад і т.д. і т.п., що фактично матиме своїм наслідком зникнення з карти України багатьох сіл.
Чим можу допомагаю школам, вчителям та учням, намагаюся підтримати освітян знаками уваги до них.