Традиційно 15 лютого відзначається Всесвітній день онкохворих дітей. Звичайно це привід згадати про ті долі маленьких українців, які ще мають надію одужати, хоча не знають, чи прокинуться вони завтра.

Хвороба – це трагедія, а коли лікарі ставлять діагноз – онкологічна хвороба – це шок, особливо коли йдеться про дітей. І після діагнозу життя поділяється на життя «до» встановлення страшного діагнозу і життя «після». І той ритм життя, який був до хвороби уже ніколи не повернеться, а хворі діти сподіваються отримати хоча б шанс на життя. І сьогодні багатьом маленьким українцям цей шанс потрібен, адже дехто з них помирає так і не дочекавшись необхідного лікування.

Сьогодні питання здоров’я нації, рівень медичного забезпечення в країні є надзвичайно актуальним, адже нинішні діти – це майбутнє України. На жаль, кількість онкологічно хворих дітей щороку збільшується, а їхнє лікування, дуже дороге, крім того, деякі операції можна зробити тільки за кордоном, що в рази збільшує його вартість. Хоча до цієї проблеми ставлення у різних людей різне, одні – плачуть та благають про допомогу, адже на руках помирає єдина дитина, а інші – будують меморіали та пам’ятники, сперечаються хто розумніший, а хто красивіший. Але реалії сьогодення показують, що це далеко не пріоритетні завдання влади та країни в цілому. Сумно та страшно від такої перспективи. Проте поки є в Україні свідомі люди є й надія на лікування онкохворих українців.

Проблеми та перспективи лікування онкологічно хворих дітей обговорювалися на прес-конференції, яка відбулась 12 лютого 2010 року за участі директора медичного інституту Сумського державного університету, професора, почесного президента Сумського благодійного фонду «Допомога онкохворим дітям» Віталія Маркевича, кандидата медичних наук, президента Сумського благодійного фонду «Допомога онкохворим дітям» Валентини Маркевич, та батьків онкохворих дітей.

Спілкуючись із журналістами, Валентина Маркевич наголосила, що з усіх високопосадовців, до яких зверталися представники фонду по допомогу, відгукнувся лише Володимир Литвин. І це дало шанс дітям на життя. Голова Народної Партії Володимир Литвин, розуміє, що майбутнє України за дітьми, тому разом з народним депутатом України М.І.Деркачем підготували законопроект №5237 від 16.10.2009 про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» (щодо збільшення видатків на лікування громадян за кордоном). Закон був підтриманий 318 народними депутатами. Законом передбачалося виділення додаткових коштів у сумі 22 млн.грн на лікування громадян України за кордоном. Прийняття закону дало можливість забезпечити проведення операцій онкохворим дітям, які потребують трансплантації кісткового мозку та знаходяться на черзі в Міністерстві охорони здоров’я України. За словами Валентини Маркевич, ці кошти були конче необхідні дітям, адже на черзі на операцію стояло 27 дітей, проте 8 з них померли, деякі так і не дочекалися лікування.

Сьогодні Валентина Маркевич наголошує, що потрібно в Україні проводити операції з пересадки кісткового мозку, створити банк донорів. «І я знову чую від високопосадовців, що немає коштів, що все це важко запровадити. Лише Володимир Литвин запевнив, що ця проблема буде вирішена. І ви знаєте, я йому вірю, адже він людина слова!», - запевнила вона присутніх.

Наталія Куксенко